Написати короткий зміст до твору говорюща риба

У великих водах народилася балакуща риба, засмучені батьки сподівались, що з віком балакущість риби зникне. Але це не проходило, її балакучість набрала такої вправності, що батькам було соромно, що вони одна родина. Балакуща риба була дуже добра і не розуміла, чому сумують батьки, їй подобалось говорити. Але бачачи, як батьків убиває неслава, балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями, де жила її рідня, і попливла шукати іншого табуна.
Але і в іншому табуні говорющій рибі не знайшлося співрозмовника, коли вона починала говорити всі риби мовчки затулялися плавниками й тікали. Скоро стало відомо, що балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу. Тому вся рибна громада ухвалила безслівний присуд, який був намальований верховодами на верхніх верствах води, щоб балакущу рибу видалили з води. Балакуща риба саме гналася за виводком оселедців, щоб розповісти їм жарт, коли мовчазні виконавці вироку, взявши її на спини, одним махом винесли її на берег. Там вони її поставили на ноги, і, вручивши листок, де було намальовано, що їй назавжди заборонено користуватися водяним царством, зникли в глибині. З цих пір риба стала жити на березі. Спочатку вона трохи побоювалася оточення, крізь кущі не можна було про в повітрі, яке так нагадувало глибину, вимовлені слова не лишали за собою найменшої бульки. Крім того, на березі існували рибалки. Балакуща риба не раз бачила їх знизу, нехтуючи забороною.

Відповідь:

Давайте поступимо так: я не знаю, що хотіли сказати цим завданням педагоги, але так як весь твір Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути" - це досить непогано закручений психологічний сюжет, і на мій погляд, не місить навіть натяку автора на його особисте відношення до історії, то я у відповіді просто Вам  напишу, що я відчуваю після прочитання цього розділу. Можливо, саме це і хочуть почути вчителі.

Розділ "Чому ти так зробив, тату?" невеличкий за обсягом, але динамічний на почуттями. У ньому багато риторичних запитань, які передають емоційний відчай Юлька Ващука. Відчувається, що у його душі борються два протилежних почуття: любов до батька і зневага до цього ж самого батька. Зневага викликана тим, що батька звинуватили у плагіаті. Але саме більше мені не подобається, що у цій історії Юлько думає не про рідну людину, а в першу чергу про себе і лише про себе. Він готовий навіть зрадити, відмовитися від свого прізвища, аби лиш не перестати виглядати ідеальним в очах інших.  

Пояснення:

Відповідь:

1. Прізвище дворянина - Міщенко

2. Ім"я героя, який змушений втікати - все той же Данило Міщенко

3. Ім"я панни-втікачки Юзефа (скорочено Юзя)

4. Прізвище, яке взяв Мішель - Михайло Міщенко взяв прізвище Білий

5. Ім"я дочки того, через кого впало прокляття на рід Кулаківських - рід Кулаківських прокляли через підлість Гордія Кулаківського, а дочку його звали Франя.

6. Вірний друг Сніжани -   дивне питання якщо б було вірний друг Софійки, то Сашко, якщо Сніжани ??? - то в книзі вона багато часу проводить з Софійкою, але вони не те, щоб друзі, а якщо вже так буквально, то Сергій Кавун - наречений Сніжани, за якого вона таки вийшла заміж.

7. Ім"я чоловіка, що обманом заволодів документами своїх земляків - Гордій Кулаківський

8. Ім"я чоловіка, через якого рід був проклятий - Гордій Кулаківський

9. Назва ставка, де Франя налякала Клаву - Відьмин ставок

10. Чиї слова "Ще з часів польського короля - Данило Міщенко

11. Чиї слова "О, моя тітка "  - Сашко

12. Чиї слова "Фігня!" - Вадим Кулаківський

Пояснення: