Твір-роздум: обов'язок дитини перед батьками 6 речень 25

Батьки дарували нам життя. Вони дбали про нас ще до нашого народження. Наші батьки – це ті люди , яким ми ніколи не будемо байдужі , навіть коли самі станемо бабусями і дідусями. Навряд чи в світі знайдеться ще хтось настільки надійний і відданий !

Тому у мене викликає таке здивування , коли діти не цінують своїх батьків , ображають їх, не вітають зі святами , не цікавляться їх здоров’ям. Звичайно , всі діти прагнуть якомога швидше подорослішати і стати самостійними , а іноді здається , що батьки їх не розуміють і контролюють занадто сильно. Можливо , батьки іноді турбуються більше , ніж необхідно. Але їх можна зрозуміти – за їх плечима чималий життєвий досвід , вони просто хочуть до своїм дітям уникнути болю і помилок.

Іноді у дітей і батьків не складається теплих і довірчих відносин . Але все одно я вважаю , що ніхто не повинен забувати того доброго, що дали їм батьки , – свій час , турботу , підтримку. Тільки завдяки цьому ми зростаємо і стаємо готовими до дорослого життя . А батьки не вічні і не стають молодшими . І немає нічого складного в тому , щоб допомагати їм , коли це потрібно. Це навіть не борг , це щира подяка за все, що вони для нас зробили.

ответ:Охороняти ліси, гаї, сади — зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі.

Його оповідання "Лось" наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: "кругленьке, як підпалок, обличчя", у поведінці. Коли трапилось лихо-діти рятували лося, а дядько Шпичак, "присівши у виїмку", насміхався над ними. Потім діти переживали, боялися пропустити мить, "коли лось ворухнеться", а "Шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги". Рятуючи лося, хлопчики керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, а Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи.

Сміливі хлопці здійснили справжній героїчний вчинок. Вони, хоч і малі, але рішучі. Маленькі герої не побоялися рубати "зрадливу кригу", не злякалися погроз дядька, а "подалися в заповідник, щоб заявити охороні". Шпичак же злякався, "його наче щось тіпнуло", коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин. Тільки презирство і відразу можна відчувати до цього браконьєра, цієї бездушної людини. А який охоплює жах, коли читаєш опис лося, підкошеного кулею: "Голова лежала так, ніби він прислухався до землі, чи далеко ще весна, чи скоро прийде, а роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик, який усе-таки сподівався зазеленіти, вкрившись листям".

Отже, збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті. Ставлення людини до природи — це мірило людської моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дійовою, спрямованою на захист і примноження багатства рідного краю.

Объяснение:

Сколько уже всего и всеми, начиная с античности, написано о счастье, о том, что нужно, чтобы стать счастливым. А счастливым хочет быть каждый, только вот в понятие «счастье» и как его добиться каждый вкладывает свое понимание. Счастье, между прочим, так считают специалисты, зависит и от нашего темперамента и от личностных качеств, от того о чем мы мечтаем, чего достигаем, кого любим и с кем дружим... А вот местожительство, социальный круг, внешние обстоятельства и благосостояние на счастье оказывают влияние меньше всего.

  - Чтобы быть счастливым надо уметь быть благодарным. Благодарным за все: за престижную работу, за приятную новость, за улыбку ребенка, за близких и друзей, за ясный день ... за все хорошее, что есть в жизни.

- Чтобы быть счастливым надо уметь улыбаться. Улыбка - это признак счастливых людей. Даже если нет поводов для улыбки, вспомните хоть что-то хорошее и - улыбнитесь.

- Чтобы быть счастливым, не надо сравнивать себя с другими, не надо постоянно думать, что о вас будут думать другие. Счастливый человек не будет на это обращать никакого внимания. Иначе он не будет свободным и счастливым. Не сравнивайте никогда себя с другими. Так или иначе, но всегда найдется кто-то кто умнее, удачливее, красивее, талантливее, чем вы. Двигайтесь в своем направлении, не оглядываясь особо по сторонам и не сравнивая.

- Чтобы быть счастливым надо уметь во всем находить хорошие стороны и верить в лучшее, как говорится, неудачи, тоже могут научить нас чему-то хорошему. И если научиться жить с ощущением радости, то ты уже счастлив. А радость и счастье обязательно придут.

- Чтобы быть счастливым, побольше общайтесь с другими людьми. Просто так, без причин. И не жалейте своих слов, эмоций, переживаний и сочувствия в общении. А знакомство с новыми людьми всегда увеличивает вероятность повстречать и удачу и счастье.

- Чтобы быть счастливым, надо постоянно заботиться о своей душе и о теле.

- Чтобы быть счастливым, надо чаще делать то, что нравится. Для кого-то это его профессиональная деятельность, для кого-то игра в шахматы, чтение книг, плавание, рыбалка... Не важно, чем вы будите заниматься, важно одно, чтобы вам нравилось.

- Чтобы быть счастливым, становитесь иногда детьми и не стесняйтесь этого. Если смотришь на мир глазами ребенка - становишься проще и чище, счастливее.

- Чтобы быть счастливым, надо уметь наслаждаться тем, что у вас уже есть.