Цитатна характеристика краси почуттів максима і мирослави у творі захар-беркут

Говорят, что в человеке все должно быть красивым, - тело и душа. Именно таковы герои повести И. Франко «Захар Беркут», и чувства, существующие между ними, тоже является красивыми и глубокими.

Мирослава и Максим встретились на охоте и сразу почувствовали какой-то непонятный влечение друг к другу. Мирослава полюбила Максима не по имения или статус, а за рыцарский характер и искренность. А Максима удивила эта юная девушка, которой «не жалко бы быть мужем», как говорили о ней тухольци. их любовь не могла остановить и та пропасть, что уже в те времена существовала между представителями разных социальных классов, потому что Мирослава была дочерью боярина, для которого Максим, какой бы он не был смелый и гордый, был всего только «смерд *.

И искренне любящие сердца такая мелочь, как неравенство, не могла разъединить, и Мирослава готова не только отказаться от своего богатства и статуса, но и покинуть любимого отца ради Максима. Она поклялась, что Максим станет ее мужем, потому что она судит людей не по имуществом, а при их душой. «Он такой рыцарь, как и другие рыцари, - говорит она отцу о Максиме, - нет, он смелее и честнее всех тех Боярчук, которых я видела до сих пор».

Любовь Мирославы настолько велико, что она не представляет своей жизни без Максима, и поэтому хочет остаться в монгольском лагере вместо него, хотя это для нее верная смерть. И все же любовь не ослепляет юношей, они знают, что их жизнь принадлежит другим. Поэтому со слезами на глазах Мирослава давала приказы бросать камни в татар, потому что любой из них мог убить любимого, иначе поступить девушка не могла, потому что речь шла об интересах всей общины.

Итак, Мирослава и Максим, несмотря на принадлежность к разным социальным слоям, равны в своем рыцарстве, мужества и искренности. Сила их любви победила все препятствия на пути к счастью, потому что именно оно придавало сил и мужества Максиму в лагере татаро-монголов, и, с другой стороны, любовь не затмило им весь мир, и ради общего благосостояния они пожертвовать своим счастьем.

1. Великі Чаплі

2. Щоб залишити слід в історії

3. Зітхати

4. Котигорошко

5. Арешт

6. Грицьку Причепі

7. Вітька Горобець

Петро Білий

8. Свистіла

9. Серенаду

10. Набрати повну діжку води

11. Галя прогулювалася з Петром Білим

12. Петро втік

13. Нагрівала пісок та клала на живіт

14. Цигарки

15. Відступить

16. На корі дерева

17. 14 неповних років

18. У коханні

19. Зняли солом "Яного бриля з опудала"

20. Хлопці переплутали двори і співали бабі Хіврі

21. Як на страту

22. Вона знайшла їм роботу, а сама пішла на побачення з Петром Білим

23. Дівчина прибігла рятувати хлопця з-під арешту

24. Орлом

25. Рубав дрова

26. Як Галька поцілувала його

27. Епос

28. Надіслати вірш у газету

29. Три

30. Даний Етап

31. Полов кукурудзу

32. 33

33. Попросила на роздуми десять років і насипала у кишеню гарбузового насіння

34. Носив з собою хатній будильник

35. Бабі Хіврі

У великому місті на Івана Силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання. Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані Бухенбах – до найдужчої людини світу."  Це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про простого хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. Розповідь базується на реальній біографії українського силача Івана Фірцака, ім’я якого повертається з небуття. Одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є Василь Вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову.  Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди перевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. 2013 року на основі цієї повісті було знято перший в третьому тисячолітті український дитячий фільм «ІВАН СИЛА».  «Іван Сила» – це кіноісторія про циркового атлета Івана Фірцака, що заснована на реальних подіях. Прототип героя жив на початку ХХ століття, був вихідцем із Закарпаття, і прославився на всю Європу. В очікуванні диска з фільмом та спеціальним додатком від письменника, ми розпитали Олександра Гавроша про враження від зйомок та фільму, а також про подальше книжкове життя історії про Івана Силу/ У 2013-му в український прокат вийшов фільм режисера Віктора Андрієнка«Іван Сила», знятий за повістю Олександра Гавроша«Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу».