Твір-роздум на тему . народні пісні та думи-поетична історія нашого народу

Історичні пісні та думи — жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов’язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі — усі ці події були мотивами українських дум.

Відповідь:

Моя думка і враження:

Девлет-гірей шукав де тільки можна інформацію про свого єдиного сина Мустафу. Павлусь сказав, що це відомо його сестрі Ганусі, яка потрапила у полон. Павлусь і Девлет-гірей разом чекали вістку про те, що Гануся знайшлася. Старий татарин бачив і розумів, як переживає Павлусь за свою сестру, як чекає радісної звістки, як зрадів хлопець гарній новині. Крім того, за час перебування хлопця у Девлет-гірея, всі його встигли полюбити за веселу вдачу, за вправність, за те, що Павлусь не вважав за ганьбу вивчити татарську мову, навчитися правилам етикету у татар (Павлусь звертався до Девлет-гірея з повагою, низько кланяючись, як це було в той час прийнято у татарського народу).

цитата— Вельможний пане! — заговорив Павлусь, низько кланяючись. — Дозволь мені поїхати назустріч сестрі. Моє серце так стужилось за нею... Дозволь мен

— Дати йому доброго коня! Ти візьми другого, — каже до гінця, — проведи хлопця назустріч.

Зараз вивели осідлані коні. Павлусь скочив на коня, як птах і, вклонившись Девлет-ґірееві, поїхав. В ньому серце скакало з радости.

А старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: "Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря й оборонця".

Пояснення:

Відповідь:

Писала раніше на цьому ж сайті для когось іншого. Можуть бути опечатки і проблеми з комами :-)

Здоров будь, козаче Павло!  

Саме так хочеться до тебе звернутись. Не Павлусь, а саме Павло. Тому що за те страшне літо, яке все змінило у твоєму житті, ти з маленького хлопчика Павлуся  змушений  був стати  дорослим і сміливим  козаком Павлом. Я пишу тобі цього листа, щоб сказати, що ти дуже хоробрий, відважний і вірний. Саме твоя вірність і любов до рідного краю, родини, традицій і звичаїв  свого народу до тобі  вистояти в ці страшні дні.  Я вражена тим, що ти не побоявся один відправитися в Крим на пошуки  рідної сестри Ганусі. А ще ти розумний і хитрий. Адже це було дуже кмітливо зробити так, щоб самі татари шукали твою сестру. Думаю, що Ганусі  дуже поталанило мати такого брата як ти. І не лише їй. Коли ти віддавав старшому братові Петрові бублик з медом, який ще беріг запах маминих рук, рідної домівки, моє серце кровʼю обливалося.  Цей бублик – це все що залишилося тобі і братові на спомин про маму, яку так по звірячому вбили татари. І хоч твоя щирість, наївність, а то й впертість інколи слугували тобі погану службу, та все ж саме вони до привернути до себе серця багатьох людей. Адже, навіть жорстокий і підлий вчинок зрадника Карима,  привів тебе до людей, які до тобі у пошуках сестри.  А ще ця історія навчила тебе прощати. А це також потрібно вміти. Не даремно навіть сотник Не-доля, який мало тебе знав, сказав після твоєї втечі до Криму: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Сподіваюся, що так у твоєму житті і сталося.  

Пояснення: