На основі особливостей художнього стилю поданого уривка визнач, із якого літературноготвору його взято. заповни «паспорт» твору: не дав мені бог ні і хлинули сльози, тяжкі а дівчина при самій дорозі недалеко коло мене плоскінь вибирала, та й почула, що я плачу. прийшла, привітала, утирала мої сльози і поці неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє лани, гаї, і ми, жартуючи, погнали чужі ягнята до води. 1. назва. 2. автор. 3. рік (століття) написання. 4. жанр. 5. літературний рід. 6. присвята (якщо є 7. тема. 8. ідея. 9. образи. 10. художні прийоми.

1. " Мені тринадцятий минало.. "
2. Тарас Шевченко
3. 1847
4.інтимна(пейзажна)
5.Лірика
6. немає
7. Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.
8.Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
9.-
10.Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!». Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?». Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє». Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло». Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»

Леся Українка-письменниця незламного характеру. І це напевно знає кожен. Вона писала чудові вірші та мала велику силу волі. Леся Українка присвячувала себе творчості, незважаючи на важку хворобу(туберкульоз кісток),що доводило справжню незламність її характеру. В сучасному світі таких вольовох людей стає все менше. Особисто я, перечитуючи вірші цієї письменниці, згадую весь тернистий шлях, який вона пройшла, аби зараз кожен міг відкрити книгу і ввечері за чаєм, з родиною або у школі насолодитися рядками чогось прекрасного та неоціненного

Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові.
Спокій був його ворогом.
…перший по силі на всю вулицю.
Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає.
…він раптом вертається і віддає змія.
Федько брехати не любить.
Не любить також Федько товаришів видавати.
- Нещастячко ти моє!
- І за що мене Бог покарав таким сибірякою.
…а Федька кладуть на стілець і луплять.
- А давай об заклад, що перейду на той бік.
А Федько справді щось надзвичайне виробляв на річці.
- Ловкий хлопчак, що й говорити.
- Ну й шибеник! – зітхав хто-небудь.
Оце молодець, так молодець.
- Толю, Толю! – кричав Федько. – Подай мені палицю свою… Я вилізу.
Федько відвів очі від Толі, похилився і тихо сказав: - Повів.