Вірші, приказки, прислів'я на тему "здоров'я". українська, зарубіжна література.

Було б здоров’я — все інше наживем. Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий. Без здоров’я нема щастя. Весела думка — половина здоров’я. Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив. В здоровому тілі — здоровий дух. Гнила дошка цвяха не приймає. Гіркий тому вік, кому треба лік. Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить. Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі. Добрі жорна усе перемелють. Доки здоров’я служить, то людина не тужить. Здоровому все здорово. Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем. Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить. Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. Здоровому все на здоров’я йде Здоров’я більше варте, як багатство. Здоров’я за гроші не купиш. Здоров’я — найдорожчий скарб. Здоров’я — всьому голова. Найбільше багатство — здоров’я. Не здужає третього хліба з’їсти. Старому та слабому годи, як малому. Кого болять кості, той не думає в гості. Як нема сили, то й світ не милий. Поганому животу й пироги вадять. На похиле дерево й кози скачуть. Череп’я довше живе, як цілий глек. Плохеньке порося і в петрівку мерзне. Світ великий — було б здоров’я.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-zdorov-ya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Повість написана у 1970-1972 рр., і це дуже відчутно. Дія відбувається в школі для неповнолітніх правопорушників, та, коли автор починає розповідати читачу історії Василька Гаркавенка, Бугра, Гени чи того ж Порфира Кульбаки, виявляється, що вони такі ж, як і наші сучасні діти зі звичайнісіньких загальноосвітніх шкіл. Дитячі мрії, бажання мати маму й тата, дружба й зрада, любов і ненависть, працелюбство й лінощі - усе це оживає перед нами на сторінках книги. Головний герой увесь зітканий із протиріч: працелюбний і разом із тим лінивий, із загостреним до жорстокості почуттям справедливості до людей і безмежно закоханий у природу й звірів - загалом милий звичайний недолюблений хлопчик. Колоритні образи вчителів - не заскорузлих, не запліснявілих у своїх принципах, бо такі не принесуть користі в роботі зі зболілими душами своїх вихованців. Веселі і разом із тим сповнені болю, трохи наївні дитячі колишні пустощі, описані чудовою мовою.

Загалом мені сподобався цей твір.

Вірш “Росли укупочці, зросли” є зразком лірики інтимної. Рік написання – 25 липня 1860 Автор – Тарас Шевченко Жанр – інтимна лірика Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися. Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався. Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести. Віршований розмір: Ямб. Сюжет : ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом “тяжку дорогу” й не розгубити свого кохання. “Росли укупочці, зросли” художні засоби Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий». Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!» Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна». Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!» Автор вважає що саме благополуччя в родині — міцність держави! Щасливе подружнє життя — злагода — довіра — щирість — повага — любов — порозуміння — готовність піти на поступки.

Объяснение: