Написати план «розпорядок мого вихідного дня» (мальчик, 11 лет, ходит на футбол)

7:30-підйом
7:30-8:00 зарядка
8:00 -8:30 водні процедури
8:30 9:00 сніданок
9:00-12:00 вільний час(до по дому,уроки,відпочинок)
12:00-12:30 обід
12:30 - 15:30 прогулянка(гра у футбол)
15:30 16:00 підвечірок
16:00 18:00 активні ігри
18:00 18:30 вечеря
18:30 20:30 вільний час
20:30 21 :00 підготовка до сну
21:00 відбій

Объяснение:

Леся Анастасіївна Вороніна народилася 21 березня 1955 року в Києві. У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Подорожувала Україною автостопом та Польщею на байдарках. Дружина Євгена Гуцала. З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу "Україна". З 1991 року працює у дитячому журналі "Соняшник". Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.) Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво "Прудкий равлик". Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках журналу "Соняшник".

Твори:

Суперагент 000 (1996) — дитячий детектив

Суперагент 000. Нові пригоди (2000) — дитячий детектив

Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив

Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру

Таємниця пурпурової планети

Таємне товариство боягузів

Прибулець з країни Нямликів

Нямлик і балакуча квіточка

Хлюсь та інші

Суперагент 000. У пащі крокодила Сни Ганса Християна

"Пригоди голубого папуги",

"Таємниця Чорного озера".

Ярослав Стельмах "Митькозавр із Юрківки, або химера лісового озера."

Цитатна характеристика Митька через інших персонажів.

"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)

"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."

" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"

"І голова ж у тебе, Митько."

"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."

"Але ж головний у нашій експедиції ти."

"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."

"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."