Твір за планом. захар беркут-ватажок тухольської громади.1.захар беркут-вождь тухольської громади.2.мудрість старійшини.3.незламність і мужність героя у боротьбі проти ворогів.4.гаряча любов захара беркута до батьківщини.5.мрії вождя про майбутнє.

Давно це було. Вісімнадцяте століття. Красивий край, де підняли вгору свої шпилі стрімкі скелі Карпатських гір. Серед цих гір, у квітучій долині, лежало старовинне село Тухля. Мешканці цього села складали єдину трудову громаду, де всі мали рівні права, жили мирно і дружно, були вільними й незалежними. Звісно, керівником такої громади повинна бути наймудріша, найдосвідченіша людина. Саме таким був дев'яностолітній Захар Беркут. Він все своє життя віддав громаді, вважаючи служіння своєму народові метою життя.

Але не завжди все відбувається на користь громаді. І ось на Тухольщині з'явився боярин Тугар Вовк, який прагне заволодіти багатством краю, поневолити його людей. Громада на чолі з Захаром вирішує вигнати боярина із Тухольщини. У мудрого Беркута вистачило сил та енергії, щоб упоратись із цим завданням. Та, як кажуть, одна біда не ходить, а за собою веде іншу. До Карпат підступили монголо-татари, які теж намагалися заволодіти краєм. Боярин вступає з ними у змову, щоб через завойовників досягти своєї мети.

Неабиякий досвід Захара як стратега і тактика приходить на до мешканцям села. Беркут ставить перед людьми найголовніше завдання: не відбити завойовників, а розгромити їх. Його хвилює не тільки небезпека, що нависла над Тухольською громадою, а й та небезпека, яка загрожує іншим селам. Тому він наказує людям покинути село, піти в гори, а ворогів заманити в долину. Саме під умілим керівництвом Захара громада діє так розсудливо. Йому, Беркуту, вірять і тухольці, і всі жителі усього волелюбного краю.                                                                                       Радісно стає Захару, коли він побачив підмогу із сусідніх сіл. А який він вмілий та мудрий організатор військової оборони. Завдяки його розсудливості, правильній організації оборони, передбачливості численне військо ворога було розбите. Боєм керував Захар. Він нічого не боявся. Кулі та стріли його не брали. Скрізь було чути його спокійний, але разом з тим владний голос. Хоч ворогів було набагато більше, але тухольці перемогли. Бо керував боєм розумний та досвідчений Захар Беркут.

Захар — люблячий батько. Він зумів виховати сина справжнім патріотом. У першій сутичці з ворогом гине багато юнаків. Серед них, так думає Захар, і його син Максим. Тяжко переживає втрату Беркут. Але коли дізнається, що син живий, але ж перебуває в монгольському полоні, то не йме цьому віри. Він вважає, що полон — це ганьба. Дізнавшись, що син гідно поводиться у полоні, Захар трохи заспокоюється. Він готовий пожертвувати сином заради ння народу. Тому не погоджується обміняти свого сина Максима на боярина та бегадира Бурунду: "Нехай радше гине, мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю". Чесність Захара Беркута була однаковою як для тухольців, так і для ворога: "Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові". Честь для Захара — це смисл його життя. Тому він розуміє дочку боярина Вовка Мирославу, яка просить його стати їй батьком. Свого батька вона відрікається, бо не хоче вважатися дочкою зрадника. Тільки така людина, як Захар, могла зрозуміти внутрішній стан душі Мирослави.

Захар Беркут був справжнім патріотом. Помираючи, він заповідає всім жити у згоді та мирі, бути дружніми, пам'ятати, що тільки разом громада здобуде перемогу. Мені подобаються такі люди, як Захар Беркут, бо саме такі люди потрібні завжди. З них ми беремо приклад, вчимося бути справжніми патріотами: вірно служити Батьківщині, цінувати гідність, згуртованість, які роблять громаду непереможною.

Характеристика образу «Климка» Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка  а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.

Добрый день! Рад представиться вам в роли школьного учителя и помочь с ответом на ваш вопрос.

Тарас Шевченко – выдающийся украинский поэт и художник, чьи произведения имеют большое значение для украинской литературы. Рассказ "Наймичка" – одно из его знаменитых произведений.

Теперь перейдем к вашему запросу о плане этого произведения. Структура плана может варьироваться в зависимости от особенностей самого текста и индивидуальных предпочтений автора, однако я предлагаю следующую структуру плана, чтобы лучше охватить сюжет и содержание рассказа "Наймичка":

1. Введение:
- Знакомство с главными персонажами: Наймичкой и другими лицами.
- Описание времени и места действия.

2. Развитие сюжета:
- Отношения Наймички с ее хозяйкой.
- Описание ежедневной рутины и обязанностей Наймички.
- Внутренние переживания и мысли героини.
- Знакомство с внешней красотой природы.

3. Конфликт и развязка:
- Конфликтные ситуации в рассказе (возможно, связанные с обидами и несправедливостями по отношению к Наймичке).
- Реакция Наймички на эти события.
- Разрешение конфликта.

4. Заключение:
- Обобщение основных идей и тем рассказа.
- Выводы о характере и судьбе Наймички.
- Рефлексия и мысли о глубинном смысле произведения.

Обоснование данного плана:
- Введение нужно для описания контекста и знакомства со всеми необходимыми персонажами.
- В развитие сюжета включены основные моменты, которые помогут понять, как происходят события в рассказе и какие переживания испытывает Наймичка.
- Конфликт и развязка позволяют выявить и проанализировать основные проблемы, с которыми сталкивается главная героиня, а также найти способы их разрешения.
- Заключение помогает сделать выводы о приложенных усилиях Наймички и особенностях ее характера, а также обобщить основные идеи и темы, затронутые в тексте.
- Рефлексия и мысли о глубинном смысле произведения помогут школьнику дать свое субъективное мнение о тексте и поделиться своими эмоциями и впечатлениями от прочитанного рассказа.

Надеюсь, данный план будет полезен вам и поможет лучше понять структуру и содержание рассказа "Наймичка". Если у вас остались дополнительные вопросы, пожалуйста, не стесняйтесь задавать их.