Скласти пару запитань за змістом казки про царя султана

1) чому салтан замість того щоб провірити те, що цариця народила непонятне створіння, повірив словам її ображених сестер?

2) як вони так довго перебували в морі без їжі і води?

3) чому царевича не змогли вбити коли він був мухою?

4) чому салтан постійно не хотів їхати на острів просто послухавши сестер?

5) як можна впізнати сина якого ні разу не бачив?

надіюсь .

Михайлик – головний герой повісті м. стельмаха «гуси-лебеді летять». це дев’яти-десятирічний жвавий сільський хлопчик, змалку любить природу, із захопленням сприймає весь світ навколо. допитливий – часто розмовляв з дідусем про явища природи, спостерігав за рослинами; розумний, любив багато читати попри заборону мами, обожнював ходити до школи, вчитися, навіть у лютий мороз, навіть без чобіт. був щедрим, добросердечним, співчутливим, ів жебрачку з дитиною. любив і поважав своїх батьків, дідуся, бабусю. • «хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ». • «а ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. і люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. і люблю восени по коліна ходити в листві. коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки». • «я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим». • «та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… і вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову». • «я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…» • «вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався». • мар’яна —> михайлику: «і вчися…та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. були бидлом, а тепер — зась! »

Байрон називає мазепу титаном,а саме з прометеєм,тому що мазепа так само як прометей терпів муки,які відчув під час смертоносної поїздки,де на шляху зустрів і воронів(символів смерті),і диких коней.в кінці мазепа за свій порятунок людям.став гетьманом. мотиви "світової скорботи" і прометеївського духу непокори - головні у творчості байрона,які знайшли своє продовження в його поемах і драмах.саме "світову скорботу" і дух прометеївської непокори ми бачимо в образі мазепи. взагалі мазепу можна назвати "байронічним героєм"."байронічний герой" - це образ самотнього бунтаря,який розчарувався в житті і страждає; це людина з високою і ніжною душею.мазепа самотній,нескорений,волелюбний,бунтар зі страдницькою душею.