«ФАРБОВАНИЙ ЛИС» ХАРАКТЕРИСТИКА В казці «Фарбований лис» головний герой хитрістю добивається великих посад і почестей, але викривши себе, гине, розтерзаний розгніваним натовпом. «Фарбований лис» характеристика героя «Фарбований лис» риси характеру: хвалькуватість та зарозумілість Лиса, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість Риси вдачі цього казкового персонажу викликають, окрім сміху, ще й осуд. «Кого і за що висміяв І. Франко у казці «Фарбований Лис»»? І.Франко висміює ошуканця, який обманув всіх звірів і незаслужено користувався пільгами. А також засуджує автор і звірів, які так легко повірили пройдисвіту. «Фарбований лис» аналіз Казка Iвана Франка «Фарбований Лис», яка вчить нас не бути пихатими i занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповiдається у цiй казцi, був спритним i хитрим, вiн мiг би щасливо жити, але сам собi все зiпсував: «незвичайне щастя та його хитрiсть зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нiчого неможливого для нього». Щоб похизува тися, Лис iде красти вдень, i його ледь не розривають собаки. Тiкаючи вiд них, вiн устрибує в фарбу. Тут би йому замислитися, чи варто бути таким пихатим i надалi, але, побачивши, як його лякаються звiрi, вiн робить навпаки i повторює ту саму помилку. Лис починає стверджувати, що нiби вiн — небачений звiр Остромисл, i стає царем звiрiв. Треба бути без мiри самовпевненим, щоб вiрити, що брехню нiколи не викриють. Микита «тiльки одного боявся, щоб фарба не злiзла з його шерстi», але виказав себе сам, заспiвавши по-лисячому навеснi. Тодi «Всiм мiнiстрам i слугам царським вiдразу мов полуда з очей спала», i його звiрi просто розiрвали. Неможливо довго замилювати очi, удавати з себе когось iншого: тiльки пихатiсть не дала змоги хитрому Лисовi зрозумiти таку просту рiч. Казка застерiгає нас, що не варто бути схожим на такого Лиса, треба розумно оцiнювати власнi можливостi та не брехати анi собi, анi iншим. Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 5
Шкапа(кінь): -Гладь коня вівсом, а не батогом. -Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. -Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне. Осел: -Був би послом, якби не вдався ослом. -Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся. -Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева. Щука: -Заснула щука, та зуби не сплять. -На те щука в річці, щоб карась не дрімав. -Не всі старі щуки карасів хватають. Цап(козел): -І кози ситі, і сіно ціле. -Знає, де козам роги виправляють. -Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Лисиця: -Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить -Дивиться лисичкою, а думає вовком. -У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
Олег1105
11.10.2022
Мої роздуми над твором В. Дрозда "Кінь Шептало":
Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" напрочуд глибокий та філософічний. Розповідь ведеться про коня Шептала, який і є головним персонажем твору. Він працює разом з конюхом. Проте кінь відчуває, що він не на своєму місці. Шептало здається, що він особливий, щось відрізняє його від інших коней. Образившись на конюха через побиття батогом та важку працю, Шептало тікає. Погулявши кілька днів на волі, він вирішує повернутись. Мені здається, що кінь Шептало - це алегоричний образ, який вказує на людей, що знаходяться не на своєму місці та не можуть реалізувати себе професійно. Образ коня викликає в мене співчуття та жаль. Твір В. Дрозда "Кінь Шептало" я б рекомендувала для прочитання усім моїм одноліткам.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/farbovaniy-lis-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua