Ствиром на тему "писни мого народу"

Українська народна пісня торкається багатьох одвічних проблем, вона оспівує милу серцю красу рідного краю: чудові стежки-доріжки, яскраві зорі, оксамитові луки, колосисті поля, безкраї степи, дрімучі ліси, смереки і явори. Саме завдяки пісні Україну асоціюють з калиною і вербою. Наша пісня, наче жива, може сумувати і радіти, захоплюватися й розчаровуватися, кохати і переживати розлуку, сміятися і ридати. В українських народних піснях прославляється гостинність і щедрість українців, міцні родинні зв’язки. У пісенних перлинах нашої рідної землі звеличуються одвічні людські чесноти і праця, засуджується байдужість, черствість і ледарство.

Найціннішим скарбом усної народної творчості і найбільшою її окрасою є українські обрядові пісні. Саме такі пісенні твори найяскравіше передають талановитість і духовну красу нашого народу. Обрядові пісні, здавна пов’язані з язичницькими віруваннями, славили трудову людину і вели її в бажану та вимріяну ідеальну країну. Наприклад, перед Новим роком та Різдвом завжди виконувалися колядки і щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди та добрий врожай. А навесні по селах розливався чарівний дзвін веснянок, пронизаний сподіваннями на багатий врожай і радістю за пробудження природи. Не менш цікавими є і жниварські пісні. Вони пройняті любов’ю до рідної землі, оптимізмом і гордістю селян за результати своєї нелегкої праці.

Завжди будуть зворушувати і хвилювати нас пісні про людські взаємини і кохання. Саме в цих піснях розкривається красива і чиста, чарівна і ніжна душа українського народу. Незважаючи на те, що такі пісні у більшості своїй сумні, а інколи і трагічні, вони напрочуд мелодійні. До того ж у них завжди присутні світлі мрії і зблиски надії. Мабуть, саме тому їхня неповторна краса так полонить наші душі. Ніколи не померкнуть й іскорки веселощів та дотепів жартівливих народних пісень. Адже українці, як ніякий інший народ, вміють щиро посміятися над собою. Такий народ ніколи не здолати і не поневолити жодному ворогові.

Невмируща суть та сила українських народних пісень полягає в їхній мудрості. Пісенна народна творчість наших співвітчизників вселяє гордість і надію, облегшує душу, проймає серце до найбільших глибин. Українські пісні вмістили в собі всю велич народної мудрості і досвіду наших предків. Незважаючи на великий вік, українські народні пісні й сьогодні залишаються актуальними, й сьогодні вони популярні, адже несуть в собі велику духовну красу українців. Українська народна пісня безсмертна, як і наш народ.

Том 
      
Виховується в родині
Має дім
                    Вони не позлучні друзі                                                                 Товаришує не з усіма
 Добрий,хитрий ,смішний ,енергічний,Хоче стати командиром корабля,або Робін Гудом.
Кохае дівчинку Беккі.

Гек
Родини не має
НЕ має будинку.
                  Вони не розлучнв друзі.
Він хоче з усіма товаришувати ,але з ним не дозволяли товаришувати.
Бідний,неохайний,сам собі господар,не ввічливий.
Хоче стати богатим.
Не має кохання..
            

1.  17 вересня 1864р-народження  Михайла Михайловича Коцюбинського у Вінниці  у родині дрібного урядовця.
2. Перші спроби як прозаїка:"Андрій Соловійко,або Вченіє світ,а невченіє тьма"(1884),"Дядько та тітка"(1885).
3. Перший друкований твір - вірш "Наша хатка"  у львівському дитячому виданніі "Дзвінок".
4. 1875—1876 pp. він навчався у народному училищі в м. Барі, потім у Шаргородеькому духовному училищі
5. Під час перебування на урядовій службі пише твори "Для загального добра"(1895),"Дорогою ціною"(1901),"На камені"(1902) 
6. 1905-1909  подорожує  до країн Центральної та Західної Європи.
7. 1911-1912  на о.Капрі в гостях у М.Горького написав "Коні не винні" та "Подарунок на іменини".
8. 1912  після повернення з Карпат кілька місяців проводить у клініці пр. Образцева.
9. 25 квітня 1913- Михайло  Коцюбинський .помирає. Похований  у Чернігові на Болдиній горі  у гаю Троїцького монастиря.