Крадькома прийшов мов злодій він до сина свого пана і почав казати стилі мову зрадженого хана. що застосовано порівняння чи епітет?

Застосовано зруаняння

Тема: вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.

Основна думка:

• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);

• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);

• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).

Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.

Рід літератури: епос.

Жанр: героїко-романтична повість.

Рік написання: 1907

Композиція твору.

Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.

Зав’язка: напад на село татар.

Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.

Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.

Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.

Маруся Чурай була легендарною піснескладальницєю, мала великий талант. Її творчисть стала справжнім надбанням усього українського народу. Вона створила пісні, які народ буде співати десятиліттями або й століттями. 
Майже всі її пісні служили для підняття духу козаків. Зараз вони теж напрямовують нас на подвиги заради своєї Вітчизни - рідної української землі.  Всі її пісні - неповторні, безсмертні. Але біографічних фактів про Марусю Чурай майже не зберіглося. Час укриває славетні імена пилом забуття, знищує документи попередніх епох.
Ми маємо безліч народних пісень, багато з яких написала саме Маруся Чурай. Про це мало хто знає. 
З кожним роком ми втрачаємо якісь свідчення про Марусю Чурай. Але пісні її авторства ніколи не забудуться, а будуть існувати. Нехай і під назвою "народних".