Кажуть, що доля людини в руках самої людини. Ніхто не зможе змінити її життя, окрім неї самої. Та чи дійсно це так, чи достатньо одного лише бажання? Особисто я вважаю, що людина справді може власноруч змінювати свою долю. Перш за все кожна людина має працювати, насамперед над собою. Бо ледарювання та слабодухість призводить до занепаду, до духовної деградації особистості. Праця ж тільки вдосконалює людину, робить її кращою. Також варто пам'ятати й про те, що людина — творець свого щастя. Тільки дуже вольова й сильна особистість може кардинально змінити власне життя раз і назавжди.
З історії людству відомо безліч таких прикладів. Одним із них є життя видатного французького полководця Наполеона Бонапарта, непересічної постаті. Він походив із простої селянської сім'ї, але завдяки своїй наполегливості та витривалості цей чоловік так багато досяг. Наполеон став справді талановитим полководцем. Йому підпорядковувалось багатотисячне військо. На рахунку Наполеона Бонапарта багато перемог у війнах та походах. Таким чином, із цього випливає, що характер Наполеона змінив його долю.
Ще один приклад людської сили волі — постать Григорія Савича Сковороди. Славетний український письменник Григорій Сковорода від природи був дуже обдарованою та всебічно розвиненою особистістю. Він мав неабиякий хист до музики, співу, вивчення іноземних мов, любив писати. Проте Григорій Савич не прийняв світське життя, а обрав шлях мандрівного філософа. Так може вчинити особлива, дуже розумна та витривала людина.
Не можна також,не згадати відомого хірурга-кардіолога Миколу Амосова. У його родині всі чоловіки рано помирали, бо мали хворобу серця. А Микола Амосов завдяки своїй наполегливості, силі волі, а також заняттям спортом плідно працював, рятував життя людям, дожив аж до глибокої старості, І навіть освоїв комп'ютер.
Отже, кожен має пам'ятати, що змінити власну долю можливо. Сила волі, характер, цілеспрямованість — без цього ані кроку уперед. Лише вольова людина здатна серйозно вплинути на своє життя, змінити його на краще.
tkozina
02.11.2021
1. найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши(дієприслівник), підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. 2. повсі долі, сплівши(дієприслівник) ноги потурецьки , і гомонять - без світла, серед червоних райдуг від напаленої до вишневого кольору чавунної "буржуйки". 3. поївши (дієприслівник) курей, італійці гуртами, найменше по двоє- троє, пхалися від двору до двору і шукали соб їжу за гроші. 4.поліцаї пройшли повз шевця й климка, навіть не глянувши (дієприслівник) на них. і той, що в кубанці, сказав другому. 5. німець ждав його, стежачи(дієприслівник) за ним зосереджено, спідлоба.
fedchenkoofficial
02.11.2021
Вніч перед різдвом місяць сходить на небо, щоб висвітлити хутір. відьма, збираючи зірки, зустрічає чорта, який краде з неба місяць, щоб помститися ковалю вакулі, за майстерно розписану церковну стіну. в безмісячну ніч козак чуб, батько красуні оксани, не піде до дяка на кутю, і вакула не зустрінеться перед святом зі своєю коханою. поки чорт доглядав за відьмою, нашіптував їй те, що «зазвичай нашіптують всьому жіночому роду», чуб із кумом, вийшовши з дому і здивувавшись непроглядній пітьмі, все-таки пішли на застілля. в цей час, в хату чуба тихо увійшов коваль. розпещена оксана крутилася перед дзеркалом, нахвалюючи свою красу. милуючись собою, вона не відразу помітила ввійшовшого вакулу. серце коваля було повно ніжності, а оксана лише глузувала над ним. стук у двері перервав їх бесіду. коваль пішов відкривати. за дверима виявився збившийся через заметіль з дороги чуб, який втратив попутника. козак вирішив повернутися додому. побачивши свою хату, він постукав. однак, почувши голос коваля, подумав, що забрів не в свій будинок. вакула, що не розібравши через хуртовину, хто прийшов, вигнав козака, трохи його не побивши. чуб зметикував, що хата чужа, а в ній коваль, значить, мати вакули вдома одна і попрямував в гості до солохи. чорт, вившись навколо відьми, зронив місяць, який піднявся в небо і освітив все навколо. заметіль стихла. галаслива юрба вломилася в хату чуба і закрутила у веселому хороводі оксану і коваля. на одній зі своїх подруг горда красуня побачила красиві черевики, розшиті золотом. закоханий вакула пообіцяв дістати для бажаної оксани черевики ще красивіші, але примхлива дівчина заявила, що їй потрібні тільки ті, що носить сама цариця, і, якщо коваль дістане їй такі, то вона вийде за нього заміж. у будинок привітної солохи один за одним почали приходити гості — шановані козаки. чорт сховався в мішок з-під вугілля. потім голові і дяку довелося залазити в мішки. найбажаніший гість — вдова чуб, чиє багатство планувала прибрати до рук солоха, вліз в мішок на дяка. самий останній гість, козак свербигуз, був «великий тілом» і в мішок б не помістився. тому його солоха вивела в город, щоб вислухати, навіщо він прийшов. вакула, повернувшись додому, побачив посеред хати мішки і вирішив прибрати їх. взявши важку ношу, він вийшов з дому. на вулиці, в веселому натовпі, йому почувся голос оксани. вакула кинув мішки, пробрався до коханої, але оксана, нагадавши йому про черевички, засміялася і втекла. розгніваний коваль вирішив звести рахунки з життям, але, схаменувшись, пішов за порадою до запорожця пацюка. з чуток, пузатий пацюк водив дружбу з нечистою силою. зневірений вакула запитав, як знайти дорогу до чорта, щоб отримати від нього , але пацюк дав невиразну відповідь. опритомнівши, благочестивий коваль вибіг із хати. чорт, що сидів у мішку за спиною вакули, не міг упустити таку здобич. він запропонував ковалю угоду. вакула погодився, але зажадав закріпити договір і, обманом перехрестивши чорта, зробив його смирним. тепер чорт змушений був везти коваля в петербург. гуляючі дівчата знайшли мішки, кинуті вакулою. вирішивши подивитися, що наколядував коваль, вони поспішили за санками, щоб відвести знахідку до оксани в хату. через мішок, в якому сидів чуб, розгорається суперечка. кумова дружина, думаючи, що всередині мішка кабан, відбила його у чоловіка і ткача. на загальний подив в мішку виявився не тільки чуб, а й дяк, а ще в одному — голова. прилетівши в петербург на чорті, вакула зустрів запорожців, що проїздили раніше через диканьку, і поїхав з ними на прийом до цариці. під час прийому запорожці ведуть мову про свої турботи. цариця запитала, чого ж хочуть козаки. вакула впав на коліна і попросив черевички, такі ж, як у государині. убита щирістю коваля, цариця звеліла принести йому черевички. весь хутір гомонів про смерть коваля. а вакула, обдурив чорта, прийшов з подарунками до чуба сватати оксану. козак дав згоду ковалю, а оксана з радістю зустріла вакулу, готова вийти за нього і без черевиків. пізніше у диканьці хвалили чудно розписаний будинок, в якому жила сім’я коваля, і церква, де майстерно був зображений чорт в пеклі, в якого всі плювали, коли проходили мимо.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати твір роздуми на тему " Хто керує життям людини - сама вона чи насамперед визначена їй доля"
Наша доля в наших руках
Твір на тему
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Кажуть, що доля людини в руках самої людини. Ніхто не зможе змінити її життя, окрім неї самої. Та чи дійсно це так, чи достатньо одного лише бажання? Особисто я вважаю, що людина справді може власноруч змінювати свою долю. Перш за все кожна людина має працювати, насамперед над собою. Бо ледарювання та слабодухість призводить до занепаду, до духовної деградації особистості. Праця ж тільки вдосконалює людину, робить її кращою. Також варто пам'ятати й про те, що людина — творець свого щастя. Тільки дуже вольова й сильна особистість може кардинально змінити власне життя раз і назавжди.
З історії людству відомо безліч таких прикладів. Одним із них є життя видатного французького полководця Наполеона Бонапарта, непересічної постаті. Він походив із простої селянської сім'ї, але завдяки своїй наполегливості та витривалості цей чоловік так багато досяг. Наполеон став справді талановитим полководцем. Йому підпорядковувалось багатотисячне військо. На рахунку Наполеона Бонапарта багато перемог у війнах та походах. Таким чином, із цього випливає, що характер Наполеона змінив його долю.
Ще один приклад людської сили волі — постать Григорія Савича Сковороди. Славетний український письменник Григорій Сковорода від природи був дуже обдарованою та всебічно розвиненою особистістю. Він мав неабиякий хист до музики, співу, вивчення іноземних мов, любив писати. Проте Григорій Савич не прийняв світське життя, а обрав шлях мандрівного філософа. Так може вчинити особлива, дуже розумна та витривала людина.
Не можна також,не згадати відомого хірурга-кардіолога Миколу Амосова. У його родині всі чоловіки рано помирали, бо мали хворобу серця. А Микола Амосов завдяки своїй наполегливості, силі волі, а також заняттям спортом плідно працював, рятував життя людям, дожив аж до глибокої старості, І навіть освоїв комп'ютер.
Отже, кожен має пам'ятати, що змінити власну долю можливо. Сила волі, характер, цілеспрямованість — без цього ані кроку уперед. Лише вольова людина здатна серйозно вплинути на своє життя, змінити його на краще.