Зробіть невелике дослідження поетики вивчених творів модерністів

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — інтимна.

Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.

Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.

Основна думка: «…і синіє щастя у душі моїй».

Мотив — щире почуття кохання, нерозривно пов’язане з красою природи; плинність життя.

Віршоний розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісенному.

Римування: перехресне.

Художні засоби “Васильки”

Повтори: «Васильки у полі»

Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».

Порівняння: «Васильки у полі… — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».

Епітет: «рідні очі», «невідомий час»)

Художній паралелізм «…васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій»,

Повтор «васильки у полі»

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — пейзажна.

Жанр: пейзажна лірика

Тема: зображення приходу осінньої пори

Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи

Мотив — тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.

Віршований розмір: шестистопний хорей з пірихієм

Римування: перехресне

“Осінь” художні засоби:

Епітети: «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «баский кінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «берізка гола», «золоті копита чорного коня»

Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».

Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».

Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла

Анафора «Облітають квіти, обриває вітер…».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/sosyura-osin-analiz

Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня «рідна мати моя» («пісня про рушник»). вона була написана до кінофільму «літа молодії» і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що «ночей не доспала», що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину «рушник вишиваний», де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, «в щебетанні дібров». цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами.