«Русалонька із 7-В, або Проклятття роду Кулаківських» 1. Як звуть головну героїню твору? 2. Як звуть її тітоньку? 3. Що у родині головної героїні передавалося із покоління в покоління? 4. Хто такий Ростик? 5. До якої події готувалася тітка головної героїні? 6. Хто у творі сказав слова: «У мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя – ні грама!»? 7. Що приніс Валентин головній героїні, коли прийшов до них у гості? 8. Пішовши до Вадима у гості, щоб дізнатися щось нове про їхній рід, головна героїня застала вдома лише... 9. Що залишилося в руках дівчинки після цієї зустрічі? 10. Що у творі слугує «машиною часу»? 11. У якому містечку відбуваються події твору? 12. Хто із героїв твору у минулому втратив звання «дворянського предводителя»?

Зробивши щось погане у людини часто назрівають думки, що це не правильно. Вона думає як виправити ситуацію. Доречі, все зло повертається бумерангом. Це також потрібно враховувати, коли робиш те, що завдає кому-небуть страждання. Але ми іноді навіть не задумуємось, які б були наші відчуття, якби та чи інша людина вчинила так з нами.

Коли ж вона діє так, у нас перевертається світ, і ми чітко обмірковуємо, що ж потрібно зробити аби вона пробачила, налагоджуємо стосунки.

От тоді всі щасливі, всі раді.

Отже добро перемагає не лише у казках...

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.