Кому належать слова; Зараз улітку всі своїх дітуй кудісь одсілають То в таборі то ще десь а як нема куді то до бабусі

Відповідь:

Мені здається що дідусеві

Пояснення:З твору "Митькозавр з Юрківи"

Дідок

Объяснение:

— А-а, — спокійно, аж ніяк не дивуючись, мовив дідок. — Я й дивлюсь — ніби не Митько. А воно й виходить, що Сергій. Да-а, — продовжував, вмощуючись на приступці ґанку. — Зараз, улітку, всі своїх дітей кудись одсилають. То в табори, то ще десь, а як нема куди, то до бабусь.

Прометей -  це міфічний герой. його створили ще в стародавній греції. світ навколо був жорстоким, відбувалися постійні війни. правителі одних держав намагалися завоювати інші народи. і в країнах тирани знущалися зі свого народу. людям потрібен був захисник. і прометей став цим героєм. прометей захотів людям. він вирішив дати їм вогонь, який палав на олімпі. вогонь здатен освітлювати все навколо. титан мав велике і благородне серце, тому став на людям. прометей навчив людей будувати житло, обробляти землю за тварин. крім того, навчив їх рахувати і писати. прометей навчав смертних лікуватися цілющим зіллям, знаходити путь по зорях і лету птахів, користуватися щедрими дарами природи.він став символом свободи, боротьби за краще життя. вогонь,подарований титаном, полегшив життя первісним людям. а прометей за це отримав пекельні муки. ця стародавня легенда живе у віках. і кожен народ хоче мати свого прометея. і ніякий тиран не зумів погасити вогонь боротьби за свободу і кращу долю. розум прометея, сила духу, альтруїзм і мужнє страждання заради їхнього щастя завжди хвилюватимуть прийдешні покоління.ім’я прометея  буквально означає  "той, що думає наперед", тобто бачить майбутнє. образ прометея знайшов втілення в трагедії есхіла  "прометей закутий". прометей не лише бачить майбутнє, а й творить його. він - великий творець культури людства. люди оцінили вчинок прометея. адже донині пам’ятаємо ми цю давню легенду. не згас на землі вогонь, подарований прометеєм. зараз на згадку про самопожертву мужнього титана люди носять металеві каблучки і перстені з коштовним камінням. більшість людей задумуються, чи потрібна була така самопожертва, чи вартує навіть найгероїчніший вчинок таких пекельних страждань? я ж відповім —звичайно. тому що найвища мета буття — навчитися підкорювати свої власні потреби суспільним, загальнонародним. ось чому нас вчить прометей.титан прометей надихає людей бути мужніми , незламними , з честю і гідністю переносити труднощі і тортури , не піддаватися на спроби ів задобрити , підкупити чи залякати. образ прометея вчить цілеспрямовано , не відступаючи , діяти на благо інших людей , всього людства. титан прометей надихає людей бути мужніми , незламними , з честю і гідністю переносити труднощі і тортури , не піддаватися на спроби ів задобрити , підкупити чи залякати. образ прометея вчить цілеспрямовано , не відступаючи , діяти на благо інших людей , всього людства.

Від виходу друком першого видання "кобзаря" і до сьогодні про т. шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів.з поетичною спадщиною т. шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати шевченка в школі. вірші, поеми, хвилювали мене, викликали співчуття. серед поетичних творів особливо пам'ятними для мене є поезії, які ніби відкривають внутрішній світ митця. перш за все це поезії "думи мої, думи мої". чому поезії, а не поезія? у т. шевченка є дві поезії з такою назвою, які, на мою думку, доповнюють одна одну і свідчать про незмінність поглядів поета на творчість та її призначення.перша поезія з такою назвою написана т. шевченком 1839 року в петербурзі. уже викупили тараса з кріпацтва, уже навчався він в академії художеств, а прагнення писати не покидало митця. чи потрібно його слово, його "діти", як називає шевченко поетичні рядки своїх віршів? і для кого? т. шевченко — син свого народу, відданий син своєї вітчизни, а тому і ставить перед собою митець завдання: думи мої, думи мої,квіти мої, діти! виростав вас, доглядав вас, —де ж мені вас діти? в україну ідіть, діти! в нашу україну.служити своїм словом рідному народові й вітчизні, будити в ньому волелюбність — таке завдання поета: за степи та за могили,що на україні,серце мліло, не хотілоспівать на чужині.а в однойменному вірші 1847 року "думами" поет називає вісті з україни, без яких він не може жити па засланні. це сум за рідшім краєм: думи мої, думи моїви мої єдині,не кидайте хоч ви менепри лихій годині. "думи мої, думи мої" 1839 року — це твір-програма поета. покладена на музику, ця поезія стала гімном творчості кобзаря. коли лунає шевченкове словю під ід музики, то мені теж хочеться встати і співати, — ось така сила — сила шевченкового слова.