Твір добро і зло в сучасному світі

Відповідь:

У всі часи відбувалась боротьба добра і зла. У своєму творі Юрій Винничук також повертається до цієї теми.

У книзі все перевертається з ніг на голову. Дракон ,звали якого Грицько,зовсім не хижак , а добре та миле створіння , що пише вірші та захоплюється метеликами. Біля його печери замість гір кісток милують око доглянуті клубочки мальв . І навпаки хижаком стає князь, який за будь-що хоче знищити дракона, адже за традицією його дочка вийде заміж за лицаря ,що переможе лютого звіра. Князь розпочинає підступну гру і врешті-решт досягає своєї мети...

Тож князівські посланці скликають вояків з усіх-усюд ,проте ,зібравшись докупи вони так і не змогли вбити Грицька ,адже той не хотів нікого кривдити. Його вчитель та наставник, автор кличе його пустельник, навіть жалкує, що навчив Грицька грамоти: "Навіщо виховував у ньому розуміння краси і добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця ,бо вони нетутешні".

На мою думку, незважаючи на те що був убитий позитивний герой повісті добро всеодно перемогло зло, тому що не можна побудувати справедливості несправедливими діями. Після загибелі Грицька ,князь який підступно змусив дракона битися з лицарями говорить: "Поки був дракон , я мав сенс жити..."

У сучасному світі ,як і у творі кожен,як Грицько та пустельник ,намагається протистояти лиху, захищаючи добро та правду. Але є й ті, хто живуть за іншими принципами, які для свого блага здатні обманювати ,зрадити, як князь .

Твір учить нас одній речі . Ніколи не правда не може бути на користь людині.

Объяснение:

Кожен сам формує свій світогляд та визначає свої життєві принципи. Існують такі речі, що змінити в своєму житті просто неможливо. Кожна людина народжується в родині, що обирає доля. Дитина, наче молоде дерево, приростає до своєї рідної землі.

Батьківщина – це не просто держава. Протягом певного часу кордони країн змінюються, та в серці назавжди залишається шматочок теплого почуття, що пов’язано з Батьківщиною. Куди б людину не занесла доля, та все одно манить завжди рідний край.

Найдорожче, що є в житті кожної людини це батьки.

Риторичне звертання: «Грай же, море».

Риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»;

Риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

Персоніфікація: ревіли гармати, лягло спочити тіло, могили говорять, лихо танцювало, журба кружала, серце спочине, море,стогне, виє, грає, серце мліє.

Порівняння: високії ті могили чорніють, як гори; синє море звірюкою то стогне, то виє; кругом хвилі, як ті гори; не в Синопу, а у Царгород, хвилі, як ті гори; ні землі, ні неба;

Епітети: високії могили, козацьке біле тіло, чорна хмара,синє море, чорні уси.