Твір на тему :"У лиху годину пізнає вірну людину."

ответ:Багато разів я просто так допомагала людям у скрутних ситуаціях. В мене були друзі які не одобрювали цього, зате завжди кликали з собою гуляти. А ще в мене були друзі які навпаки допомагали мені робити добро іншим,але не кликали гуляти, тому я їм ніколи не допомагала ,бо вважала їх невдячними. Одного разу я потрапила в неприємну ситуацію. Мені терміново була потрібна до тож я вирішила подзвонити до своїх друзів і попросити до але всі були зайняті, хоча я добре знала що вони просто не хотіли. Але робити було нічого тож я вирішила подзвонити до моїх старих друзів які некликали мене гуляти. Вони з радістю погодилися хоча в них були важливіші справи ніж допомагати мені. Після цього я зробила висновок, що друзі пізнаються в біді!

Объяснение:

Звичаї, традиції українського народу. Повість «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха про власне дитинство. Це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. Звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.

Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.

Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.

                        Ха-еФ  у країні Новорічній

Якось він потрапив на майдан,а там так багато вогнів,все сяє,іскриться,мерехтить. Посередині того майдану сяє ялинка. Хлопчик аж розгубився. Він став як укопаний. Аж тут прибігли діти,які хотіли танцювати біля ялинки. Зі сміхом зиркнули вони на Ха-еФа і раптом стали чіпляти на нього свої сумочки та інші речі. Ха-еФу це не дуже сподобалось. Він так застрибав що все полетіло геть. А хлопець помчав чимдужче під ялинку. Він стрибав і танцював, а на нього кидали блискучі серпантини. Яким же веселим і радим став Ха-еФ. І він вигукнув:                                                                                  - Ну і чудесна ця країна новорічна! Я буду завжди в ній!