Виписати з коломийки «жартівливі коломийки» художні засоби (епітети, метафори і тд.)

Казали ми кури пасти за стодолов в просі,

Кури яйця погубили, я дістав по носі.

Ой прийшов я до дівчини, она пече пляцки,

Як ми дала лопатою, аж єм поліз рачки.

Ой ішов я селом, селом, так ми було стидно,

Несу курку під пахов, а ї хвостик видно.

Відповідь:

Почуття, настрої. Ідея цієї народної пісні : уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська, уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.   За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією. Пісня досить часто використовується як козацький марш. І почуття вона викликає відповідні: гордості за свій народ, своїх предків, поваги до наших захисників,  їх незламний дух.

Образи символи слово-образ "гора" використовується в символіці різних народів. У  українській традиційній символіці гора передає значення чогось важкого, нездоланного і водночас є символом викокості, піднесення.  Слово-символ "козак" - ознака  чоловічої відваги, краси, благородства душі, щирості.  Кінь - символ гордості й битви, зверхності. Для українців кінь уособлює вільне життя, нескорений дух, стрімкість дій, вчинків. Кінь невід"ємний від козака, отож і від ідеї  волелюбства, свободи.

Пояснення:

Тему комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, «без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!» І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття. 

Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі «безсердечного чистогана», де в «корені лежить неправда, зло». Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, «ідею любові, ідею щастя, ідею економічного благосостоянія свого народу». І. Карпенко-Карий переконаний, що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми. 

Усі сюжетні лінії і колізії п'єси тісно переплітаються і становлять основу її драматичного конфлікту. 

В основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути». 

У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйського колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки прийоми наживи. Але це тільки типові обставини, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драматурга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими стосунками. 

Звідси випливає і проблематика твору. Автор порушує, перш за все, морально-етичні питання: добраі зла (хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна); честі і совісті (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто говорить — «не робіть безчестя», «врятуйте мою честь», хоч за іншими такого права не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею); кохання (Соня, Калинович, Чоботаренко). 

Порушуються в комедії й інші проблеми: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті. 

Що стосується жанру «Хазяїна», то сам Карпенко-Карий неодноразово вказував на жанрову визначеність «Хазяїна»: «Я пишу нову комедію «Хазяїн»; «уже кінчаю нову комедію «Хазяїн»; «Я сам бачу, що це найкраща моя комедія». Ще одне визначення — «зла сатира».