ЧУМАК Є ГОЛОВНИМ ПЕРСОНАЖЕМ ТВОРУ А." ПОХВАЛА" Б."ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ" В."ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ" Г."ЩУКА"

Відповідь:

Б

"Добре торгувалось”

Тема: розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях і пошив у дурні двох купців.

Б. ''добре торгувалось''

Новела "Сойчине крило" належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок "Із записок відлюдька". Проблематика цієї новели має екзистенційний характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома — Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує своє одинацтво, із захватом думає про те, що в нього є окреме, інше життя, про яке ніхто не здогадується. У кабінеті "відлюдька" "зо стін глядять артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна". Життєвим кредо Хоми стає "Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі!" Це ніби втеча від самого себе, створення ілюзорного світу, плекання власного зовні спокійного самотнього життя, але життя без мети і, слід гадати, без майбутнього. Така позиція героя є свідомою, але ж це самообман. Невипадково в новелі зображено передноворічний час, що виступає як символ змін. Власне, через кілька годин Хома хоче остаточно позбутися своїх спогадів, що все одно бентежать душу, хоч і намагається він організувати своє життя за принципом "артиста життя" (за філософією Епікура, "Мудрий є артист життя", тобто світ, з якого вилучено страждання, є атараксією — душевним спокоєм, якого може досягти мудрець). Так само тікає від себе й Манюня, від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир життя злочинницького світу. Тікає, бо, на її думку, не вірить у її кохання Мессіно, не відповідає саме так, як вона відчуває. Хоч, швидше за все, вони не чують один одного, а прислухаються до себе, до своїх поривів.

Відповідь:

Якщо не враховувати всі ті пригоди, які пережив Павлусь до того, як козаки врятували його і його батька, то ..

Коли Павлусь просив свого батька і брата їхати в Крим визволяти сестру, ті відповіли йому відмовою, посилаючись на те, що і самі загинуть, і Ганусі не до Хлопець вирішив сам їхати до Криму визволяти сестру. По дорозі в Крим його полонив харциз (розбишака) Карим. Він забирає у Павлуся коня, сідло з золотом, пістолі, а самого Павлуся продає в рабство татарам-крамарам. Павлуся купив Сулейман на подарунок своєму синові Мустафі. Хлопець змирився зі своєю долею, розуміючи, що йому і так потрібно потрапити в Крим, а також сподіваючись, що татари до йому в пошуках сестри. Дорогою він наполегливо вчить татарську мову, допомагає татарам і навіть не мріє про втечу, чим дуже дивує татар.  Кмітливий хлопець подобається татарам і вони кілька разів пропонували йому прийняти їхню віру - "збусурманитись", але той відмовляється. Син Сулеймана - Мустафа виявився не таким добрим і поблажливим, як його батько. За зухвалість хлопця і за те, що він не приховує наміру втекти, Мустафа відправляє  Павлуся служити  конюхом. Павлусь краде одного з кращих коней Сулеймана і втікає. Але дорогою один з татар впізнає Сулейманового коня і повертає з хлопцем назад до його господаря. Павлусь обманює цього татарина, розказуючи небилиці, що в дійсності він не втікач, а посланець, який мав привезти знахаря. Вже майже біля будинку Сулеймана татарин зі страху втікає, а Павлусь розуміє, що знову пускатися в дорогу запізно, а тому добровільно повертається до господаря. Той наказує його покарати і продати. Але в цей момент в двір Сулеймана і Мустафи приходить мулла Девлет-гірея з запитанням до українських бранців чи не знає хтось з них хоч щось про долю єдиного сина Девлет-гірея. Павлусь признається, що він має таку інформацію, але розкаже лише самому Девлет-гірею. Так він потрапляє під опіку і захист кримського хана. Дорогою до Бахчисараю, міста де жив Девлет-гірей, Павлусь придумує план, як знайти сестру. Девлет-гірею він каже, що бачив, як його син - Мустафав потрапив у полон до козаків, а от що з ним сталося - про це відомо лише його сестрі Ганусі, яку як бранку погнали в Крим. Дівлет-гірей наказує знайти Ганусю і привезти до нього. Ганусю знайшли і тоді Павлусь навчає її, що вона має розказати про долю Мустафи, який тим часом знаходиться в полоні у лубенського полковника. Мустафу викупляють, привозять  в батьківський дім. З тієї радості Девлет-гірей обіцяє відпустити Павлуся і  Ганусю додому, виділити їм супровід  і видати охоронну грамоту. А також виконує прохання Павлуся - викупити з неволі бранця  крамара Мустафи - Остапа Швидкого.  

Пояснення: