Сцена потопу монголів у повісті і.франка " захар беркут"є 1.експозицією 2.розв"язкою 3.розвитком подій 4.кульмінацією. дякую!

Це Розв'язка

Радість:
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.
Пломіний день:
Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

Ліричний герой-образ в ліричному творі, що передає думки, почуття, емоції автора, але не тотожний самому поетові.

Объяснение:

приклад:

Зимовий ліс! Від краю і до краю

Він застиг смолистою стіною,

Серце неспокійне бентежачи

Неправдоподібною тишею.

Він мене гнітить своєю величчю,

Повним відчуженням від усього

І зарозумілою байдужістю

До життя за межами його.

Ніби немає веселого сяйва

Міст, загублених далеко,

Ніби немає ні щастя, ні страждання,

Ніби немає обертання Землі.

Лише часом злітає ворон круто,

Потривоживши царську ялина,

І бушує цілу хвилину

Маленька тиха хуртовина.