Напишіть твір. «Ким би міг стати в майбутньому Олесь – головний герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» 5. «Як треба ставитися до природи, «братів наших менших», до тих, кого приручили?» Обсяг: до 1 сторінки зошита. Зміст: розкриваючи тему свого твору, використовуйте приклади з прочитаних творів Гр. Тютюнника «Дивак» та М. Вінграновського «Сіроманець». Фото виконаної роботи надіслати в classroom до 18:00 25 травня. Пам'ятка "Як підготуватися до написання твору з літератури" 1. Твір має складатися з трьох частин: - вступу; - основної частини; - висновків. 2. Вступ може складатися з 2-3 речень, які б підводили до основної частини. Це можуть бути речення про письменника, його твори, про твої уподобання. Приклад: Твори відомого українського письменника Миколи Вінграновського зачаровують і дорослих, і дітей… 3. Основна частина – найбільша за розмірами. В ній розкривається тема твору. В основній частині викладай свої думки та обов’язково аргументуй їх. Намагайся уникати переказу епізодів твору. Свої думки можеш підтверджувати цитатами. 4. Висновки (2-3 речення У завершальній частині твору зроби емоційний обгрунтований висновок щодо твого ставлення до героя, про якого пишеш. 5. Спочатку напиши твір на чернетці. 6. Використовуй тільки ті слова, значення яких ти знаєш. Уникай повторення одних і тих самих слів. 7. Прочитай написане, перевір зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків. 8. Перепиши роботу начисто (якщо це домашній твір). 9. Перевір написане, пильнуючи описки та пропуски літер. 10. Обсяг твору – 0, 5-1 сторінка учнівського

другий цар із роду романових олексій михайлович ставився до україни як до завойованої території. почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. і це було неминуче через чуже панування. а коли не було чужого панування, то треба було обціловувати «власть імущих», як це і зробив за час своєї влади в. щербицький, заборонивши друкувати українською мовою навіть афіші. тому-то п’єса миколи куліша «мина мазайло», темою якої є міщанство та українізація, на сьогодні досить актуальна. п’єса присвячена питанням національного відродження україни.

в особі мини мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. мазайло намагається копіювати «все російське», категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. мина говорить, що «українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». він прагне стати «порядочним человеком». усе ніби було вірно. все підпорядковано часу. та раптом політика уряду змінилась. а скільки разів вона змінювалась? ось і не збіглися плани мини з політикою уряду — було поставлено «претворяти у життя українізацію». «і звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця м. м. мазайла-мазєніна…»

час, час, час. пристосування до умов часу. коли глянути в класні журнали (декілька років тому), то майже всі росіяни. а сьогодні? всі мої друзі вже українці. ну, хіба не мазєні так чому ж не актуальна п’єса?

та хіба ж ми винні в цьому? латиш, поляк, американець, француз, азербайджанець чує рідну мову з першої секунди життя. а потім середовище, школа, вузи і таке інше його рідною мовою. радіо, телебачення, реклами, афіші — його мовою. і немає постанов про вивчення чи невивчення рідної мови. і немає того, що рідна мова звучить три години на тиждень.

більше не хочу повертатись до героїв твору. хочу відзначити, що м. куліш любить рідну мову і дуже красиво про неї говорить. але це далі. бо не можу обминути дядька тараса. найперший слов’яно-український словник 1596 року лаврентія зизанія тустановського він знає, і гетьманів україни, і всіма силами намагається не дати мазайлові змінити своє прізвище. йому не байдуже українське мистецтво, він не хоче, щоб загинула така мелодійна мова. але дядько тарас не зміг перемогти у нерівній битві, йому лише вдається залишити корінь «маз», який нагадуватиме про славне минуле.

а тепер до мови. із твору видно, як у куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська мова — стала пасербницею у своєму домі. чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? у комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, що породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти виродженню мови, а також духовності, культури.

у різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. наприклад: «твої очі нагадують два вечірні озерця в степу». яке прекрасне порівняння! епітет «бразолійний» — темно-синій, а слово «бринить»… «орел бринить. це означає — він високо, ледве видно — бринить». «можна сказати — озеро бринить. а от іще кажуть: сніжок бринить…» «або кажуть — думка бринить. це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить». «спів бринить! це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню…» «губа бринить. так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче».

цим мова ніби говорить: «подивись, яка я багата та красива».

або, навпаки, куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. по-російськи: «ночью при звездах не спится», а українською — «зорію». одним словом передається те, що російською мовою п’ятьма словами.

куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.

порушено в п’єсі і питання культури мовлення. куліша непокоїть вживання нашої мови в засобах масової інформації, на афішах, у кінофільмах.

— от, наприклад, написи в «звенигорі» — краса! стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані! а подивіться ви на написи по інших картинах. олива з мухами! немов навмисне жують таку прекрасну, таку милозвучну мову… (мокій говорить).

правдиво й яскраво в п’єсі передано питання відродження української мови і поруч — зневажливе ставлення до неї: «хохлацька мова», «порепана», «засіб зробити з мене провінціала».

чи не доводиться нам чути щось подібне і тепер?

отже, розглянувши всі ці питання, можна сказати, що микола куліш актуальний саме на сьогодні. він примушує нас думати над тим, як відстояти свою мову, культуру, історію, як відродити україну.

Моя улюблена поезія В. Сосюри

Я взагалі люблю читати вірші. Коли ми почали вивчати творчість В. Сосюри, то я з великим задоволенням прочитала його вірші "Гей, рум'яні мої небокраї...", "Весняний сад, квітки барвисті".

У цих віршах автор майстерно описує весну, степи України. Все це відразу уявляєш. Із якою ж любов'ю написані ці вірші про рідну Україну, рідну землю!

Зацікавилась творчістю В. Сосюри та прочитала його вірші "Любіть Україну", "О мово моя" та інші. Ці два вірші запам'ятались мені особливо. Як глибоко хвилювала поета доля рідної мови! Своїми віршами він закликає боронити та любити українську мову, культуру.

Як лагідно В. Сосюра називає рідну мову "солов'їною"! Це значить, що вона співуча, дзвінка. І назавжди мені запам'ятались такі рядки:

О мово вкраїнська!..

Хто любить її,

Той любить мою Україну.

Объяснение:

(??)