Переказ сказки на козацьких островах кто читал 2 часть на !

Сорри, сказали читать СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ, а потом перепрыгнули на ВОВКУЛАЦЬКИЙ КУТ. Ещё раз, сорри

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.

Ніколи не стане благородною, доброю, чуйною та людина, яка в дитинстві не була гарним сином чи ніжною донькою. Тому кожен із нас має подумати, наскільки він зобов’язаний перед своєю матір’ю.Скільки безсонних ночей провела вона над колискою маленької дитини.Скільки турбот віддала вона, поки ми підросли. Та й зараз вона турбується про тебе.Адже мати готова пожертвувати всім, віддати все, аби тобі було добре. То невже тобі не хочеться також зробити що-небудь для неї, щоб віддячити за її турботи.Тому намагайся частіше допомагати їй по господарству. І ніколи не лінуйся частіше писати їй листа з табору відпочинку чи з відпочинку біля моря. Якби ти міг побачити, яке для неї щастя кожний рядок, кожне слово, написані тобою, з якою гордістю і ніжністю буде вона розповідати про твої новини за межами дому. І якби ти бачив вираз її обличчя, чула інтонацію, з якою вона розповідала про написане тобою, то ти б згоден був би писати матусі щодня.Шануйте своїх батьків, радуйте їх своїми успіхами й досягненнями, знайте, що й ви колись будете батьками.