Напишіть казку " цар плаксій та лоскотон " прозовою мовою

У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки — Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити.

Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися цареві охоронці, але ніяк не могли спіймати. Тоді цар Плаксій пообіцяв тому, хто спіймає Лоскотона, віддати свою дочку за дружину. Був у царя капітан Макака, який дуже хотів стати царським зятем. Він підстеріг Лоскотона і спіймав його.

У палаці зібралися грати весілля. Але тут до в'язниці, де сидів Лоскотон, прийшли батраки й робітники і звільнили доброго веселого чоловіка. У царя в цей час був бенкет: усі скакали й од щастя гірко плакали, бо то радість у них така. Аж раптом — Лоскотон! Стрибнув до царя на трон, почав його лоскотати, і Плаксій так розреготався, що аж лопнув од сміху. Цареві діти втекли до чужих країв, а країна та живе весело й донині

Объяснение:

    З гречки та проса можна приготувати чимало украінських страв. Адже і гречка та пшоно дуже добре ростуть на наших територіях (пшоно або  - це очищені від зовнішньої оболонки насіння проса).
     Гречка:
⇒ Крученики з гречкою (смажена страва, у які шар м'яса обгортає гречку або іншу крупу);
⇒ Порося, начинене гречаною кашею;
⇒ Січеник з начинкою з гречки (виріб із посіченого м'яса з додаванням крупи);
⇒Кабачки, фаршировані печінкою і гречкою;
⇒Ковбаса  домашня з додаванням печінки і гречаної каші.
     Пшоно:
⇒ Куліш пшоняний;
⇒ Запіканка м'ясна з печінкою і пшоном;
⇒ Пшоняна каша з гарбузом. 

 Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі. Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.