Складіть план до роману "джури козака швайки"

Кожна людина має улюблену справу, щось, чим вона справді ці­кавиться, що допомагає їй проявити себе. Я не маю на увазі роботу — хоча робота теж буває захоплюю­чою. Я кажу про хобі.

Деякі люди, які люблять свою роботу, часто кажуть: моє хобі — моя робота. Але як може регулярний заробіток, справа, що її ви повинні ви­конувати, бути хобі?

 Для мене хобі означає улюблене заняття у вільний час, яке допомагає мені розслаби­тися й забути про свої проблеми. 

Хобі бувають так само різномані­тні, як і самі люди. Рибна ловля, в’я­зання, фотографія, перегони, плаван­ня з аквалангом - усі ці види діяль­ності можуть бути хобі (тільки якщо це не постійна робота людини). Але найчастіше хобі асоціюється в нас із колекціонуванням речей.

Люди, звичайно, обирають об’єкт для колекціонування залежно від різних обставин. Багаті можуть собі дозволити колекціонувати будинки й машини. Той, хто багато мандрує, має можливість привозити- експона­ти з різних країн: монети, національ­ний одяг або сувеніри. Якщо всі ваші друзі колекціонують марки або знач­ки, ви, ймовірно, збиратимете те саме: тоді ваші друзі, напевно, оці­нять вашу рідкісну марку або листів­ку; крім того, ви зможете обмінюва­тися експонатами.

Останнім часом у житті людей —  як підлітків, так і дорослих —  з’яви­лось нове хобі. Це Інтернет. Усього пару років тому мало хто знав про це, і дуже мало хто міг собі це дозволити. Тепер ми маємо комп’ютери в себе вдома, у школі, на роботі в батьків, а в містібагато комп’ютерних цент­рів й Інтернет-кафе. Таким чином, у наш час кожен може приєднатися до міжнародної комп’ютерної мережі й відправитися в мандри у віртуаль­ний світ, де можна знайти все те, що існує в справжньому житті, і навіть більше. Різниця в тому, що речі, які в реальному житті вимагають дії - від­відування нових місць, спілкування з людьми, навчання на мовних кур­сах, покупки в крамницях – усі ці пе­реміщення в просторі можна зроби­ти ні на крок не відходячи від свого комп’ютера!

Звичайно, віртуальне життя ні в якому разі не замінить нам реаль­не життя, і ми, безумовно, відпочи­ватимемо не тільки перед комп’ютер­ними моніторами, але також займа­ючись реальними речами: рибною ловлею, в’язанням, фотографією, пе­регонами, плаванням з аквалангом.

Своєрідним символом України є лелека. У народі говорять: двір, де є гніздо лелеки, вважається щасливим, село, де є хоч одне гніздо лелеки, обходять стороною великі хмари з бурею.

Існує легенда про цього незвичайного птаха. Колись давно люди знайшли лелеку з поламаними крилами, вилікували. Птах хоч і одужав, але літати вже не міг, тому і жив серед людей.

Якось на селі трапилася велика пожежа. Лелека, рятуючи від вогню малих дітей господаря, обпік свої довгі ноги, забруднив сажою крила.

Ось тому лелека має червоний ніс, довгі червоні ноги і чорні кінці крил.