Слав до вечірньої зорі прощання, що гасла вгорі. де бути персоніфікація?

Зоря гасла персонефикация це— (надання предметам, явищам природи / поняттям властивостей людини / тварини), 

Цитати про Максима:
<< Мов здоровий дубчок між явириною, визначався між усім тухольським парубством>>
<< ... його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум'янцем осяяне, одверте, щире лице>>
<< Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в руках і словах...>>
<< В його сердці, смілім і чистім, як щире золото...>>
<< ... Всюди він був, де його потрібно всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між слугами... усюди був однаковий, спокійний, свобідний в руках і словах, мов рівний серед рівних, товариші поводилися з ним. ... Боярська служба... поважала за його звичайність і розсудливість>>
<< хоч в путах, я все буду зворотний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі>>
<< життя в неволі нічого не варте>>
<< тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки>>, << висасують>>.
цитати про Мирославу:
<<вона звинна, як вивірка>>, рум'яніється, як рута,>> в не її << чорні палкі очі>>

Спільні риси Максима і Мирослави
1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.
2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.
3) Виявляють військове вміння.
4) Готові віддати життя за щастя народу.Відмінні риси Максима і Мирослави
1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.
• Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.
• Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.
2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.
3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.