Сонцe низeнько, вeчір близeнько (віршовий розмір)

Твір на тему "Мої враження від твору О.Гріна "Пурпурові вітрила та роздуми над ним ":

Нещодавно на уроці світової літератури ми прочитали чудовий твір під назвою "Пурпурові вітрила". Це захоплюючий твір О. Гріна, який змушує нас, читачів, повірити у любов та щастя. Головна героїня твору - дівчина Асоль, яка жила зі своїм батьком-моряком. Дівчина мала мрію про те, що колись за нею приїде принц на кораблі з пурпуровими вітрилами. Але всі навколо думали, що вона просто божевільна та дурна.

Проте все сталось так, як мріяла дівчина - Асоль зустріла свого коханого Грея, який зумів протистояти пліткам про неї. Грей все ж приїхав за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами. Мені здається, що цей твір підносить поняття мрії, змушує повірити, що все те, чого так сильно хочеться тобі або твоїм близьким - обов'язково здійсниться.

Відповідь:

1. Діжурка

2. Климко вирушив до Слов"янська по сіль

3. Климко жив з дядьком Кирилом

4. Солодощі: пряники, цукерки-півники.

5. Дядько Кирило працював машиністом паровоза

6. Климко з дядьком жили в залізничному бараці.

7. Почалася війна і дядьків паровоз розбомбили. Дядька і його помічника повбивало вугіллям.  

Пояснення:

цитати

1. Тій діжурці, як казав дядько, було "сто літ", і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути.

2. — Знаєш, що я придумав, Зульф, — збуджено сказав Климко. — Я піду по сіль. Зульфат зупинився.   — Куди?   — У Слов'янськ.

3. Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів.

4. У кухлі Климко й знаходив гостинець: пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках, зв'язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке.

5. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД

6. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях.

7. — Пряме влучення... — квапливо розказував хтось. — У тендер, їх вугіллям побило...