Не будь те байдужими іть треба написати твір про головного героя тексту "козак швайко" дуже як умова швидше

Санька-сільський хлопчисько, у нього є сестричка Танька і старший брат. Між передніми зубами у нього була велика дірка, і хлопці йому заздрили. Санька хитрий, поддразнивает головного героя: «Бабусі Петрівни злякався! Ех ти! »Дізнавшись про пряник, Санька швидко знаходить потрібні слова і ловить героя на вудку:« Скажи вже краще - боїшся її, і ще жодній! »Сашко такий не через характеру, а через своїх батьків.

Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847 — 1857). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З потрясаючою силою виявлена любов до України зокрема в поезіях «Мені однаково», «В неволі тяжко» та «Чи ми ще зійдемося знову», що завершується словами:

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть!

Товста тітка до світила
Приїхала в місто:
– Ой, несе мене, нівроку,
Як у діжці – тісто.
Мабуть, криза в світі збила
Обмін речовини…
– Як харчуєтесь, шановна?
– Як уся родина.
Навіть менш, ніж чоловіку
Й дітям насипаю…
Правду, що вони не з’їли,
Звично доїдаю.
Припишіть мені від цього
Ліки або тести!
– Я вам раджу якнайшвидше
Дві свині завести. –
За півроку пацієнтка 
Знову їде в місто,
Бо за формою зробилась
Товща сумоіста. 
Обійшов її світило
Спереду і ззаду:
– Мабуть, проігнорували
Ви мою пораду.
– Що ви, доктор?! Доїдаю,
Як рішили з вами,
За дітьми, за чоловіком
І двома свинями!