Трагедія любові і занепад людської душу" за оповіданням каторжна" б.грінченка

Кінець XIX — початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, який і справді не змусить на себе чекати. Криза в громадському і політичним-ному житті цілих народів, упадочнические настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає все менше і менше. Розвиваються гехно логій інформаційні — прискорюється темп життя. В літературі в даний час діда чи більше уваги приділяється малим жанровим формам. Оповідання, новели, на риси, образки, вірші в прозі... Зрідка з'являються повісті, ще рідше — романи, поеми. Серед представників українського красного письменства до малій прозі схилялися Іван Франко, Василь Стефаник, Борис Грінченко. Останній і написав оповідання «Каторжна», охопивши в ньому ціла життя однієї людини
У такому короткому словесному обсязі письменник порушив і не розкрив одну універсальну, світову, загальнолюдську гемму. Перше, що кидається в очі, це, звичайно, проблема любові. Далі суміжна з цією тема людської взаемопо-ваги, толерантності, про які так легко говорити словами, але так важко довести їх своїми вчинками. Навіть ідея патріотизму пронизує цей твір тонкою ниткою, втілившись у традиційному образі-символі калини і в значній мірі і в частці са-мій дівчата
В дивному світі жила мала Євдокія. У дивному й страшного. Немов перейня ла на себе прокляття, яке несла на собі її мати стала такою ж, і навіть гіршій вигнанкою у власній родині. Обидві вони ніколи не знали щастя симейно-го, ось тільки сядуть поплакати разом — ось і все щастя...
і зараз нерідко трапляється з дітьми така біда — після якогось страшного події вони немов випадають з процесу життя, відчувають себе зайвими у сім'ї ти серед ровесників, і їх також сприймають як чужих. Такі звідусіль виштовхнуті, убавленный^-убавлены-убавленій-убавленій дитинства дити стають в опозицію всьому світові, іноді сходять з розуму, або іноді стараються, чи справді накладають на себе руки. Іноді йдуть на зло-чин — йдуть зі злою радістю помсти у серці
Що знала мачуха Євдокії про кохання? Вона знала, що йде на господарство, що чоловік її, хоча і не принц, хоча і часто заглядає до жида, але принаймні не го лота. Може, навіть любила його на свій манер. Може, навіть до Євдокії ставилася спочатку дружньому, аж поки не помітила той вовчий погляд дівчинки. Це, може, Явдоха сама винна в тому, що її били, в тому, що її не сприймали за людину? Тре ба було струнко стати до роботи, як стає наймичка. Як стає худобу. Треба було забули бідну матір свою, замінити в своєму серці її образ на образ іншої жінки. Так, семирічна дівчинка винна в тому, що не змогла цього зробити, що її малень ке сердечко ще не розуміло: любов між людьми — то фікція, наступати на лю бов можна!
А хто така для мачухи ця Євдокія? Залишок попередньої сімей чоловіки? Але вона ж тепер господиня під цим дахом! Це нехай це нікчемне створення знає своє міс-це. і їй, мачусі, невтямки, що одним махом вона придбала собі ворога і зруйну валу чуже жигтя. І коли била дитину, то вважала, що це вона «вчить»... 1 Євдокія старанно вчилася бути «каторжної», ховала від цих безжалісних людей свій вну-тришний світ, який страждав без любові, без ласкавого слова. Зазвичай дитячі почут-тя щирі — діти ще не вміють брехати. Вони щиро плачугь, щиро сміються. Євдокія щиро ненавиділа. Було в ній зло і на батька — чого взяв таку дружину, і на чужих дітей, які знущалися з неї, і на зведених брата і сестру — за те, що зайняли її місце в родині, та й просто за те, що вони мачушини діти

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Евристична бесіда.

На вашу думку, що таке байка?Які ви байки знаєте? Що вони засуджують, висміюють або схвалюють?

Слово групі №1 «Науковцям»

Робота зі словником літературних термінів (в зошитах)

Байка – невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин чи речей.

Алегорія – інакомовне відображення абстрактного поняття, переданого за до конкретного образу.

Виходячи з того, що основна ознака байки-алегорія

Інтерактивна вправа:

До поданих назв тварин підібрати риси людського характеру

СОВА – МУДРІСТЬ

ЛИСИЦЯ –ХИТРІСТЬ

СЛОН –НЕПОВОРОТКІСТЬ

ВОВК – ХИЖІСТЬ, ЗАЖЕРЛИВІСТЬ

ЗАЯЦЬ –БОЯГУЗТВО

СОРОКА –БАЛАКУЧІСТЬ

МУХА –НАБРИДЛИВІСТЬ

ОСЕЛ –УПЕРТІСТЬ

Записати в зошитах. Байка складається з двох частин: основної (розповідної – фабули) та моралі.

Слово групі №2 «Літературознавці».

Бесіда з учнями.

Де виникла байка?Хто був першим байкарем?Що ви знаєте про Езопа ?Які байки Езопа ви знаєте? («Вовк та Ягня», «Вовк і Чапля», «Крук і лисиця»)

Виразне читання байок Езопа

В якій формі написана байка Езопа (прозовій)

Учитель: Я хочу звернути Вашу уяву на епіграф (1). Кому належать ці слова? (Федру).

«Літературознавці».

Ми переносимося до Давнього Риму, де зустрінемося з послідовником Езопа - Федром (він жив у І ст. до н.е.). Він теж був рабом із Македонії, але імператор Август відпустив його на волю.

Слово вчителя.

Матеріалом для творів Федра були байки Езопа. Наприклад «Вовк і Ягня». В Езопа і Федра схожі за сюжетом і мораллю (Безсилий завжди визнає поразки), але відрізняються за жанром: байки Езопа – прозові, а Федра – віршовані).

Байки стали популярними на Сході, особливо в Індії, а потім розійшлись по всьому світу.

У багатьох національних літературах з’явилися свої славетні байкарі.

Кого х російських байкарів ви знаєте? (І.Крилова)Назвіть байки, які написав І.Крилов («Вовк і Ягня», «Квартет», «Лебідь, Щука і Рак»)

Демонструється відеозапис «Волк и Ягненок» І.Крилова.

Чим відрізняється байки «Вовк і Ягнятко» Езопа і Крилова. (віршовою і прозовою формою)Як ви розумієте вислів «езопівська мова», (це мова, у який думка висловлюється замасковано, алегорично ).І.Крилов написав більше 200 байок.

Слово «Літературознавцям».

Відтворити відповідність між словами, і ви прочитаєте назви найвідоміших байок І.Крилова

ВОВК МОСЬКА

ЛИСИЦЯ СОЛОВЕЙ

СЛОН ЯГНЯ

ВОРОНА ВИНОГРАД

ЖАБА ВІЛ

МАВПА МАВПА

КІТ ЛИСИЦЯ

ОСЕЛ КУХАР

ДЗЕРКАЛО ОКУЛЯРИ

Учитель: Слово «Дослідникам»

Хто представляє байку в український літературі? (Г.Сковорода, Є.Гребінка , Л.Глібов)Що ви знаєте про життя і творчість Л.Глібова?

Розповідь учнів…

Вчитель: Слід сказати про те, що займаючись самоосвітою, коли повернувся з Полтавської гімназії, до його рук потрапив «Кобзар» Шевченка та «Приказки», Є.Гребінки, які змусили його почати говорити і писати українською мовою. І уже влітку 1848р. з’явились його байки «Вовк і Кіт», «Лебідь і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба і Віл», «Синиця».

Виразне читання байки «Вовк і Кіт» (за ролями)Словникова робота (проводиться за питаннями учнів)Евристична бесідаЗа до яких засобів автор підводить читачів до думки, що за свої вчинки треба відповідати;

Письменник широко вживає різноманітні художні засоби. Хижакові скрізь не везе, не таланить, він у відчаї. Це передається за до фразеологізмів «недоленька морочить», «хоч сядь та й плач», «недобрий час». Звертання (зменьшувально-пестливі) «Котусю –братику».

Які слова байки Л.Глібова свідчать про національний колорит, оригінальність твору? Слово «козаки», вживання багатьох синонімів до слова «піти»: поткнутися, навідатися, навернутися, забігати; фразеологізми, прислів’я: хоч сядь та й плач; що посіяв, те й пожнеш».

ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ

Визначте мораль байки та головну думку твору. (Не роби шкоди, зла іншим; чини стосовно інших так, як хотів би, щоб чинили з тобою).

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Байка «Вовк і Кіт мені подобається тим, що….»

Виразне читання байки «Щука» (напам’ять )А яка же насправді ця риба в природі?Повідомлення учня

Слово «щука» - прослов’янське. Утворене від «щуп» - худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» -у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5м., а вагою до 35кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба – хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Висновок вчителя. Як бачимо, щука дійсно може уособлювати хижість, зажерливість.

Обмін враженням щодо прочитаного.

Бесіда.

Що в байці вам здалось смішним. Комічним? Чому?За що Щуку притягли до суду й чому в молодців при цьому «Чуби мокренькі стали»?Хто були судді? Як характеризує їх автор?Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?За що і як саме Лисиця віддячила Щуці?Чому суд поміняв своє рішення?

Відповідь: Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій. Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника  віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи гає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка – це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом).

Пояснення: