6питань до тексту федько-халамидник. хто знає?

Чому Федько спочатку забирав речі у дітей а потім виддавав?
Як відрізняеться Толя од Федька?
Що трапилось коли діти пускали змія?
Як поводились діти до Федька?
Чому Толя поліз на криги?
Що трапилось у кінці повісті?

Що ж це за ціна, якою вимірювалася споконвічно бажана людством воля? Це - власне життя! Коцюбинський доводить, що життя дорівнює волі, а волю можна виборити лише життям. І це стосується не тільки героїв оповідання - Остапа та Соломії, здатних на все заради волі. Я вважаю, що в їх образі письменник узагальнив увесь поневолений український народ, який вже ставав на революційний шлях. У уяві М. Коцюбинського поневолене селянство - це вже не "віл у ярмі". Саме для того, щоб показати "жевріння іскри у попелі", автор насичує оповідання показом тієї ціни, тих жахливих пригод, які на кожному кроці чекали на втікачів від панського ярма, коли "почуття дійсності втрачалося". «Життя не має ціни, а воля дорожча за життя». Ці слова — не просто відо­браження народної мудрості, а істина, вистраждана десятками поколінь. Ми, сучасні люди, іноді не можемо зрозуміти до кінця значення таких, зда­валося б, простих речей, як воля, право самостійно приймати рішення. Маючи здоровий глузд, не можна зрозуміти, як одна людина може продати іншу, обмі­няти її на якусь річ, заборонити одружуватися чи, навпаки, силоміць одружи­ти, позбавити життя. І все це абсолютно безкарно. Більше того — це законно. І страшно навіть подумати, що люди так жили протягом кількох століть. Більшість із них примирились зі своїм ганебним становищем, але були й та­кі, які вище за все цінували Найвищу ціну заплатили герої М. Коцюбинського за волю, за щасливе життя. Сум і відчай наповнює душу після прочитання твору. Але, незважаючи на трагічну кінцівку оповідання, автор возвеличує волелюбність рідного народу, для якого шлях до щастя - це самовіддана боротьба за волю та незалежність.

зайчик

    ця тваринка є невеликого розміру. має шерсть білого кольору, значить настала зима. шерсть коротка та густа і зігріває його від холоду. на невеличкій мордочці добре видно два вуха, що прислухаються до кожного звуку у лісі. два маленькі ока спостережливо зауважують все, що відбувається навкруги. позаду є хвостик. він маленький, пухнастий та круглої форми. задні лапи довші за передні. це дозволяє йому швидко стрибати, рятуючись від ворогів.

      звірятко гарне та прудке.