Коли був написаний вірш лесі українки "тиша морська"? де був написаний вірш "тиша морська"? яка тема цього вірша? яка основна думка вірша? які художні записи? яка лірична герїня? та які мої враження?

Тема: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко. 
Ідея: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.
 Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.

Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
а як прийдеться згинуть за теє — дарма!

ОбъТема: поетична розповідь про стежину в рідному краю до рідної оселі

Головна думка: «живе у серці стільки літ ота стежина в нашім краю»

Ідея: уславлення любові до рідної землі

Проблематика: батьківщина і чужина

Жанр: пісня

 

Художні засоби

Епітети: «вечоровім виднокрузі», «темнім лузі», «ревний біль», «ревний жаль».

Персоніфікація: «обрій землю обніма», «стежина … пішла, не повертає, стеле…».

Метафора: «живе у серці … стежина», «нема кінця їй (стежині) та й повороту теж нема», «біля серця стеле цвіт», «дощами мита-перемита, дощами знесена у даль», «між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль»

Повтори (рефрен, приспів): «Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Дощами …»

Повтори (тавтологія): «одним одна», «нема кінця … теж нема», «мита-перемита», «ревний біль і ревний жаль».яснение: