Жыву бяздоннай трывогай,Таму, што сэрца маё распятаТакія радкі ў пасмяротнай кнізе «Быў. Ёсць. Буду» мог напісаць толькі той, хто свядома распяў сябе, як Ісус Хрыстос, на крыжы ў імя людскога роду. Так і здарылася на самай справе: песняра не прызнавалі ці прызнавалі напалову. З пакутніка-заступніка здзекаваліся за тое, што ён паказваў сапраўдны, драматычны, складаны і разам з тым легендарна-гераічны лёс зямлі пад белымі крыламі. Што выхоўваў у жывых любоў да нацыянальнага, роднага. Што шанаваў і ўздымаў на нечуваную вышыню старонкі забытай гісторыі. Яму не далі пры жыцці званне народнага, а ён стаў амаль самым чытэльным, самым дарагім для абсалютнай большасці беларусаў пісьменнікам.Быў. Ёсць. Буду.За ўсе мільярды двухногіх.
Yelena1409
29.02.2020
Дорогі наші,Герої! Дякую Вам,за сміливість,відданість та вашу любов до України. Те,що ви робите для нас,безцінно.Дякую за мирне небо над головою,за живих рідних і їх посмішки. Ви там,віддаєте життя за нас,ми можемо тільки молитись за вас та ваше життя. Ви живете під пострілами,вибухами,ви втрачаєте друзів і тримаєте за руку,смерть. Дорогі наші,живіть. Ви гордість нашої України,ви її цвіт. Україна молиться і плаче разом з вами,ми поряд.Ми чекаємо вас. Щоб нам не казали,ми знаємо,ви боретесь за нас,на наше життя,посмішки,щастя. В кожного з вас є сестри,матері,батьки,брати.Господь до вони вас дочекаються. Повернітся до нас живими.Дякуємо вам. Слава Україні.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть будь ласка етюд ( не римований вірш ) про зиму
Просто написать про зиму
Изи