Твір на тему про лесю українку і її твори про дитинство. дуже всё что есть!

Мабуть, кожен знає Лесю Українку. Вона написала для дітей багато віршів.
Леся почала читати у 4 роки. У 5 їй подарували фортепіано. Вона швидко вивчилася грати. Та на жаль, у день Водохрещі сталося нещастя:вона потрапила у крижану воду. Це спричинило туберкульоз кісток. Під час лікування та операцій Леся проявляла витримку та мужність. За порадою лікарів рідні відвезли її на лікування в Крим.

Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір’ям.

Ідея: перемога справедливості та правди над кривдою та ґнітом.Аналіз твору «Як виникли Карпати» у формі бесіди за пи­таннями:

▼ Який ландшафт був навкруги в той час?

▼ Які відносини були між господарем та його людьми?

▼ Хто такий Карпо? Охарактеризуйте цього персонажа.

▼ Які почуття викликає у вас велетень Силун?

▼ Чому природа до Карпові здолати велетня?

▼ Як, за легендою, Силун пов’язаний з утворенням Карпат?

▼ Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?

▼ Чи знаєте ви які-небудь інші легенди про утворення Карпат?

На оснаві цієї інформації можна зробити твір

Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народ­на мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші і влада — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання.

     Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

      Головний герой п’єси, Калитка, так визначає місце грошей у своєму житті: «Гроші — всьому голова». І дійсно, вони заполонили не лише розум Герасима, а й душу. Все у своєму житті і житті рідних йому людей він вимірює грошима. Протягом п’єси ми бачимо, як у Калитці гине людина, бо стяжательство і скна­рість беруть у ньому гору. Ми здогадуємося, що колись Калитка, можливо, був доброю людиною. Він працьовитий, любить землю. До неї він із ніжністю про­мовляє: «Ох земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! І все то гроші, гроші, гроші». Герасим уже давно втратив ніжні почуття до своєї дружини. Він розу­міє, що вона працьовита, «з діжі рук не виймає з ранку до вечора», але при цьо­му він не здатен навіть на елементарну вдячність. Коли Параска попросила запрягти воза, щоб з’їздити з Мотрею до церкви, Герасим відповів, що «коні за гроші куплені». Більше того, він міг і побити дружину. Не раз, за її словами, вона із синцями ходила. Не краще Калитка ставився і до свого сина Романа. Хлопець виріс працьовитим та слухняним, але для свого рідного батька він також був товаром. Калитка мріяв про одруження свого сина з донькою Пузиря, і найбільше його турбувало питання, скільки за нею дасть батько посагу. Отож, жадібність до грошей і людські цінності — явища несумісні.