Новаторський характер п'єси "наталка полтавка"

Новаторський характер п'єси полягає в тому, що:
1) п'єса написана спеціально для театру міста Полтави
2) цей твір був  першим, в якому  вдалося реалістично перенести на сцену події життя селян
3) Котляревський першим з авторів достовірно описав побут, звички, а головне - мову своїх героїв
4) після «Наталки Полтавки» серед письменників увійшло в моду описувати життєвий уклад селянства.

Я напишу текст на русском, а ты сама переведёшь ;)

Я живу в большой стране. Здесь много памятников,  парков, школ, театров, и просто красивых мест.
Я люблю свою страну широкие тротуары и белые бордюры и особенно за гордый характер народа, передающийся из поколения в поколение. Здесь улицы и памятники названы в честь национальных героев. В тёплые дни мы всей семьёй ходим на прогулку в мой любимый сквер.
А зимой, особенно вечером, когда идёт снегопад город превращается в сказку.
Я очень люблю свою страну!  

или вот)
кладний і тривалиий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Таку назву вони отримали через звязок з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших предків. Часом їх ще називають аграрними, тобто пов'язаними з певними видами господарських робіт (сівбою, плеканням посівів, збиранням врожаю). Але це вірно лише до певної міри, оскільки значна частина тих звичаїв та обрядів виникла задовго до того, коли наші предки пізнали хліборобство.Знання природних циклів і орієнтація в часі формувалися ще на тій стадії, коли давнє населення на території України вело привласнювальну форму господарювання, тобто існувало виключно за рахунок мисливства і збиральництва. Залежно від пори року воно переміщалося з місця на місце, тобто дотримувалося напівкочового життя, щоб забезпечити себе достатньою кількістю їжі.Нині майже нічого невідомо про звичаї людей кам'яного віку (палеоліту, мезоліту). Але це не означає, що жодної обрядовості в них не було. Побут тих народів, чий б життя до недавнього часу відповідав первісній стадії, яку давним-давно пройшли наші предки, засвідчує, що звичаї і обряди, приурочені до початку чи закінчення певного природного сезону, були і в них. У цьому переконує ближче знайомство з обрядовими циклами.Минали тисячоліття, поки давні люди приручили звірів, навчилися вирощувати хліб. Перехід від привласнювальної до відтворювальної форми господарювання спричинив зміну життя. Полювання на звірів змінюється на тваринництво. Збиральництво поступово переростає у хліборобство; замість мандрівного життя настає відносна осілість,
тривале проживання на певній території. Але первісні форми життя не зникають безслідно, а доповнюють новий господарський устрій. Ця закономірність властива і обрядовості, в якій давні обрядові дійства постійно доповнюються новими.