Ть будь ласка літературне читання сторінка 15 3 клас о.я савченко відповісти на питання дякую

Прочитай уривок Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха». Хвильки хлюпали в неї поміж пальців і здіймались ясними пухирями, в яких відбивалось на мить то жовте листя клена, то клаптик блакитного неба, то обличчя в білій хусточці.
• Попрацюйте разом! Прочитайте оповідання за частинами. Знайдіть рядки, в яких описується зовнішність дівчинки: її одяг, обличчя, очі, волосся, руки.
«Ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця Й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя Й світлі очі. Такі світлі Й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки. Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева».
«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані».
«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».
• Якою зображено Улянку на малюнку? Що зображено на ілюстрації до уривку «Лісовою стежкою» повісті Олеся Донченка «Лісничиха»?
• У яких словах розкрито ставлення дівчинки до природи? Дівчинка турботливо розмовляє з деревами, як з друзями, замічає усі зміни в природ гає за природою, милується нею та оберігає її).
— Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьогодні. Чи ви це, мої білокорі?
Ой, леле, не чують привіту, свічками золотими палахкотять.
— Ой, який же ти став тепер, мій лісе-брате! — думає дівчинка. — Як же ти пишно прибрався! Ось ти яка, осінь, у лісі!
• Знайдіть у тексті речення з порівняннями. Що вони додають до характеристики образу Улянки?
«На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт».
«Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки».
«Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку».
«Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками стиха хрускала суха гілочка або жолудь».
«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані».
«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».
Порівняння дають змогу предмет-порівняння конкретизувати образом-порівнянням. Порівняння додають виразності та конкретизації чомусь, привертають увагу, впливають на емоційне сприйняття.
• Поміркуйте разом над значенням виділених висловів. Очі блимають, як світлячки (очі – дзеркало душі). Йшла, наче пливла над стежкою (обережно і тихо йшла стежкою). З-під хустинки вибилась хмарка льняного волосся (симпатична білява дівчинка). Сестри-берізки свічками золотими палахкотять (пожовкло листя на березах).
• План до уривку Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха».

Як можна назвати « улянка - кульбаба»

Досить таки важко, серед усього розмаїття шедеврів української літератури, обрати один твір, якому можна віддати перевагу, бо кожен твір по-своєму гарний і кожен твір несе в собі певний емоційний заряд, основну думку, те що хотів показати автор. Проте, особисто в мене, зі словосполученням «мій улюблений твір» асоціюється «Лісова пісня» Лесі Українки. Ця на диво сильна людина, видатна особистість та одночасно прекрасна письменниця зробила великий внесок в розвиток літератури, всі її твори є змістовними та містять багато філософських, психологічних та історичних аспектів. Драма-феєрія «Лісова пісня» захоплює з перших рядків. Разом з героями твору читач занурюється в незвичайний, дивовижний світ магії та чудес, який гармонійно переплітається зі світом людей, з їх повсякденними справами, звичними проблемами. Мова драми також казкова, авторка збирає слова, наче перлини чи дорогоцінне каміння, а потім робить з них чарівне намисто, яке з неймовірною легкістю огортає читача. Чого варті самі лише описи головних героїв «Лісової пісні», наскільки шанобливо і витончено зображено природу в різні пори року, Леся Українка показує все живим, все в її творі має свою душу, і Вітер, і Річка, і Поле… Справедливо і чесно відображаються відносини між дійовими особами драми.

      В «Лісову пісню» просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів. 

Художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті: "сестру я Вашу так любив – дитинно, злотоцінно​" (рядки поезії Павла Тичини "О панно Інно").

Дитинно, злотоцінно – авторські неологізми, асонанс.

Неологізми використані з метою якомога точніше та виразніше передати неповторність, чистоту, щирість кохання, підкреслити його унікальність, відмінність від тисячі інших почуттів. Незвичні неологізми виконують емоційно-експресивну функцію.

«Дитинно» – саме для дитини характерні щирість, наївність, захоплення, безпосередність, чесність у виявленні почуттів.

«Злотоцінно» – кохання – це справжній скарб.

Дитинно, златоцінно – асонанс – це стилістичний прийом, в якому зустрічається повторення голосних звуків для милозвучності, підсилення музичності віршованих рядків.