Визначте художні яскраві деталі повісті климко

навчальна: продовжувати роботу над ідейним змістом повісті Гр. Тютюнника «Климко», зосередити увагу на художніх особливостях твору: мові персонажів, художніх деталях;розвивальна: розвивати вміння визначати художні та композиційні особливості твору, уміння доводити свою думку, грамотно висловлювати свої думки, почуття формувати світогляд;виховна: виховувати загальнолюдські цінності: чуйність, доброту, турботу про іншого, любов до рідної країни.

дід кудьма – таємний вихователь вовків, наділений божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. та саме життя волхва кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «гарне життя прожив. важке й чисте. може спокійно дивитися в очі пращурам своїм».

дід кібчик основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі демка дурна сила одним із головних образів повісті є й демко дурна сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда кібчика.

демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів.

Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов'язані. У живописі він був поетом, у поезії — живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а за успіхи у гравюрі йому було присвоєно звання академіка.

Звертаючись до психологічно напружених творів поета, можна стверджувати, що це були й прояви художника, бо сцени поем і віршів Шевченка такі живописні, що їх легко уявити і перенести на папір.

Т. Г. Шевченко — неперевершений майстер пейзажу. Чарівна природа і на малюнках, і в ліричних творах є контрастом до важких соціальних умов життя народу. У листі до О. Бодянського від 6-7 травня 1844 р. Шевченко писав: «.. .Я хочу рисовать нашу Україну... Я її нарисую втрьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію. В год буде виходити 10-ть картин».

Однією з перлин національної графіки є альбом офортів Т. Шевченка «Живописна Україна». Художник мріяв створити три таких альбоми, але за браком коштів вийшов лише один, в який увійшло шість робіт: «У Києві», «Видубецький монастир», «Суднярада», «Свати», «Кавказ», «Дари в Чигрині 1649 р.».

Шевченко створив також і галерею портретів, серед яких є серія автопортретів. Розглядаючи їх, можна ще раз побачити і відчути багатогранність таланту великого сина України.