Які тоді були ми безтурботні! який він був ласкавий і палкий! а вже в полтаві набирали сотні. а вже хмельницький зазивав полки. найдіть будь-ласка всі художні засоби

Алітерація,анафора,алегорія

Через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції українського народу в повісті; продовжити знайомство школярів із змістом твору, опрацьовуючи його V, VI розділи; розвивати словник учнів, збагачувати їх мовний запас; формувати кругозір, світогляд; виховувати шанобливе ставлення людини до природи, пошану до звичаїв і традицій народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Стельмаха, підручник, ілюстрації «Звичаї та обряди українського народу», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Розповідь учнів про звичаї та традиції українців, які згадуються у творі М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» із застосуванням ілюстрацій. Звичаї та обряди українського народу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Народознавчий конкурс
1. З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? (Козою)
2. Який колір символізує радість життя і любов? (Червоний)
3. Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? (На знак побажання достатку в оселі)
4. Символом сонця є... (Звіздар або ружа)
5. З уведенням християнства риба символізувала... (Ісуса Христа)
6. На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)
7. Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян? (Навесні)
8. Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок-... (Жайворонків)
9. Який місяць багатий на весілля за народним календарем? (Жовтень)
10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (Верба, лоза, шутка)
11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)
12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку? (Як символ вірності)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється
2. Бесіда за питаннями
• Який календар називається народним? В чому його призначення?
• З чим було пов’язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?
• Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими? Відповідь обґрунтуйте.
• Які народні свята є популярними дотепер?
• Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Ю. Шкрумеляк
Казка вкладає в мої уста ото слово,
до якого дослуховуються земля і вода,
птиця в небі й саме небо...
М. Стельмах

Объяснение:

Уже за першого періоду літературної діяльності (1837 — 1843) Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких — поруч версифікаційних і стилістичних засобів народно-пісенної поетики — було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша (складна і гнучка ритміка, уживання неточних, асонансних і внутрішніх рим, використання цезури й перенесення (анжамбеман), майстерність алітерацій, звукової інструментації та поетичної інтонації, астрофічна будова вірша тощо). Новаторство прикметне й для Шевченкових епітетів, порівнянь, метафор, символів та уособлень. Керуючись власним художнім чуттям і не оглядаючись на панівні тоді літературні канони, Шевченко знаходив відповідну поетичну форму для втілення нових тем та ідей, які підказувала йому тогочасна дійсність. Одним словом кажучи, Тарас Шевченко спочатку наслідував найкращі зразки народно-поетичної творчості. Скажімо, перші його твори написані коломийковим віршем, що чітко вказує на зв'язок із українською народно-пісенною творчістю, насамперед із піснями, які виконувалися у жанрі коломийки.

До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії. Поетичним вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому, висловлюючи свої погляди на відношення поезії до дійсності, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом. Із цим віршем тематично споріднена поезія «Перебендя», у якій відобразилися думки молодого Шевченка про місце поета в суспільстві. Особливе місце серед ранніх творів Шевченка посідає соціально-побутова поема «Катерина» — хвилююча розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер. У розвитку подій цей ліро-епічний твір відзначається високою драматичною напруженістю. Визвольна боротьба українського народу проти загарбників і поневолювачів є основним мотивом у таких ранніх творах Шевченка, як «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842). У поемах «Іван Підкова» і «Гамалія» Шевченко оспівав героїчні походи українського козацтва проти турків. Поеми «Тарасова ніч» і «Гайдамаки» змальовують різні моменти боротьби українського народу проти польського панування. Історично-героїчна поема «Гайдамаки» є вершиною революційного романтизму Шевченка.

Драма «Назар Стодоля» (1843), створена на межі першого і другого періоду творчості Шевченка, є новим явищем в українській драматургії. Зображені в ній події відбуваються у XVII столітті біля Чигирина. Розвиток дії подано в романтичному дусі, проте в п'єсі переважають риси реалістичного відтворення дійсності. Етнографічно-побутові картини увиразнюють історичний колорит. Сценічні якості драми забезпечили їй великий успіх, і вона досі входить до репертуару українських труп. На тему Шевченкової п'єси Костянтин Данькевич написав однойменну оперу (1960).