Чи можна виправдати вбивство по твору земля ольги кобилянської твір у формани зно як правильно написать ?

"Земля - це життєдайна сила народу, його матеріальна і духовна основа", - стверджував Г. Успенський. Так, але у 20-ті роки ХХ століття виникає проблема влади землі. Молодший син Івоніки Сава вчинив злочин не тільки в силу зовнішніх обставин, не тільки умови тогочасного світу штовхають його на вбивство. Вільний від землі, чужий її владі, Сава виявляється вільним і від моральних вимог. 
Проте не влада землі призводить Саву до братовбивства: земля вимагає від нього не крові, а любові, господарського хисту, Сава позбавлений тяги землі, більше того, він ворогує з усією природою. Наймиліше йому, коли стріляв у горобців чи зайців. Ось чим живилася душа Сави. Та й народився він з "темною душею", змалку був лінивим і впертим, лаявся. Навряд чи його можна виправдати. Втративши генетичну пам'ять, він не спроможний протистояти впливу негативних соціальних факторів, які складаються в епоху зародження капіталізму на селі. Навіть лінива, злодійкувата Рахіра стає люблячою матір'ю, порядною господинею, порається на маленьких шматочках землі, отриманої від Івоніки. Яка тонка й прозора грань, ота стабільна вісь, хоча й глибоко прихована. 
Протягом усього твору розкривається "чорна душа" Сави. Вбивство людини Савою було несподіваною трагедією, яка потягнула за собою і біль і горе. А все - через постійне нищення живого, природи. Це і призвело до деградації Сави як особи.

«Захар Беркут» характеристика Максима Максим — простий, як сама земля, як величезні гори, як стрімкі річки, як кришталеве повітря. Здається, все він черпає з самої душі природи і збирає у своєму серці. Він безстрашний і сміливий. Його природний розум, кмітливість. «Все у нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок», — пише Іван Франко. Навіть бояри поступово починають поважати Максима, адже він дає розумні поради, а головне, врятовує дочку боярина Мирославу, коли вона потрапила у лігво ведмедів. Це свідчить про його рішучість і одночасно скромністю, бо Максим не хизується своїм подвигом.

Объяснение:

Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому Мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. Мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм.
Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли Захар Беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого Мирослава щиро покохала. 
Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра.
Максим - він в дечому схожий на Тугара Вовка: усвідомленям своєї сили, сміливістю...)Але є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям. 
Тугар Вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. Він підступний, хитрий і жорстокий.

Цитати:
1."Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим.Коли він стає для інших тягарем,а хісна не приносить ні якого, тоді він уже не чоловік,а завада,тоді він уже й жити не варт!"
2."Кожний дбає тільки про себе,не розуміючи того,що таким робом роздроблюються їх сили,ослаблюється громада."

Ось думаю це до