Цитата характеристики герасима калитки з комедії " сто тисяч "

Цитатна характеристика:

-  «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;

- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;

-  «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;

- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;

-  «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…

-  «…бере і в свого, і в чужого»;

-  «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;

-  «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;

Ожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? що таке щастя? як його знайти? «більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими» (а. лінкольн). поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. кажуть: «щасливими не народжуються, ними стають». і вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. народна мудрість стверджує: «з родини йде життя людини», «без сім’ї нема щастя на землі», «де в сім’ї лад, там без вад», «в сім’ї наймолодше — найсолодше», «сім’я без бога — убога», «сім’я — не церква, а люди — не ангели, усяко буває». 

Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, поривання, вірність у коханні, довіра, працьовитість, щедрість, поетичність, надія, мрія, тобто усе найкраще, чим ми живемо. життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.читаючи поезії л. костенко, я задумалась над символічним значенням людських крил. чим дорослішою стає людина, тим і крила її стають більшими. для чого людині потрібні крила? хіба вона літає? так. людина літає не тільки уві сні. крила - це те, що ми називаємо духовністю. чому ж тоді людина має крила, а не може полетіти? мені здається, це залежить у більшій мірі від неї самої, її прагнення, бажання, цілеспрямованості, наполегливості,.старанності. тому кожен повинен прагнути до самоствердження, самопізнання, розвитку найкращих душевних якостей, подолання життєвих труднощів у сучасному житті, а в цьому наші крила.