Характеристика головних героїв "русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських" марина павленко

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.

Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.

Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою.

Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.

Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів.

Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. У них відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба із гнобителями. Ще із сивої давнини народ придумував і усно передав нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя. Темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю. Виразниками, носіями цієї основної теми є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі. Злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. Це Змій, лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… Образи злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних). Особливу категорію представляють ті, хто твори т добро. Це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені, чарівники, пророки, домашні й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті образи, які сформувалися під впливом фантазії. Характерним проявом народного подання про роль особистості в суспільстві є образи героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. Це представники простих трудових шарів – Котигорошко, Кирило Кожемяка, Іван – мужицький син, Чабанец і решти Герой-Богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як, наприклад, Кирило Кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи «перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. Зрозумівши, що буде захищати не царя, а дітей, Кирило Кожемяка не витерпів, заплакав та й говорить: «Ну, це ж для вас я зроблю». Часто помічниками героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого, нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як Вернигора, Вирвидуб і решти Ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога», одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й приносять нещастя. Отже, головним естетичним принципом народної казки є боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за несправедливість

Тема: Пам’ятники міста Запоріжжя.
Запоріжжя - одне з найбільших міст України - засноване в серпні 1770 року, коли розпочалось будівництво Олександрівської фортеці. Запоріжжя - майже мегаполіс. За офіційною статистикою народу тут проживає близько 790 000. Хоча насправді мабуть трошки більше. Поступово місто розбудовується протягом XIX ст., але особливо швидкими темпами місто зростає в період індустріалізації 30-40 рр. XX ст. Саме в цей період будується Дніпрогес, багато заводів і фабрик, різко зростає чисельність жителів. Міські забудови досить серйозно розріджуються лініями електропередач, які тут є скрізь. Де б ви не були в місті з будь якої точки можна побачити дроти, які висять якщо не над головою, то трохи в стороні. Як на мене, то саме ці лінії електропередач і створюють в Запоріжжі вільний простір, якого так не хватає в інших містах.

Але всі ці проводи висять тут не просто так. Запоріжжя один з найбільших в Україні як постачальників так і споживачів електроенергії.

Найбільш епохальною подією в історії міста стало будівництво Дніпро ГЕС. В 1920 році була створена комісія ГОЗЛРО (Государственная комиссия по злектрификации России), згідно плану якої за 10-15 наступних років вся або майже вся Росія повинна бути електрифікована. Дніпро ГЕС стала найважливішим об'єктом цього плану електрифікації. Керуючись Ленінським лозунгом - "Коммунизм єсть советская власть плюс злектрификация всей страньї" - гідроелектростанція була споруджена за 5 років.

Заповідник о. Хортиця 

Паралельно з архітектурою і промисловістю Запоріжжя має і природний заповідник - всім відомий острів Хортиця овіяний легендами далекого минулого, оспіваний народом. Дивовижний краєвид та славна минувшина привертають увагу до нього тисяч туристів. Перебування людей на Хортиці прослідковується з доби палеоліту та мезоліту. З II століття нашої ери починається поступова колонізація Південного Подніпров'я ранньослов’янськими племенами. На острові зупинялись на відпочинок дружини київських князів. Найяскравіші сторінки історії Хортиці пов'язані із запорозьким козацтвом. Перше укріплення козаків побудовано на о. Мала Хортиця Дмитром Вишневецьким у 1556 році. Перебування козаків за дніпровими порогами сприяло заселенню родючих земель та пожвавленню тут господарської діяльності. Під час російсько-турецької війни 1736-1739 рр. на острові була побудована лінія земляних укріплень. Після скасування в 1775 році Катериною II Запорозької Січі, царський уряд роздавав землі козаків російським та українським поміщикам, німецьким колоністам, чиновниками, офіцерам у «рангові дачі». Серед власників був князь Г.Потьомкін, який згодом передав острів казні. Зараз на острові діє Державний заповідник «Хортиця».
Острів Хортиця найбільший острів на Дніпрі. Його довжина 12,5 км, ширина в найширшому місці -- 2,5 км. Хортиця -- національний заповідник і охороняється державою. До острова збудовано три моста. По двох з них крім автомобілів їздить і поїзд. Один з мостів за офіційною версією знаходиться в не дуже доброму стані і не дуже підходить для того, щоб по ньому ганяли автомобілі. Найбільш заворожуючи виглядає двох'ярусний міст Преображенського. По верхноьму ярусу їздить поїзд, а знизу дорога для машин.