Ідейно художній аналіз вірша ти знаєш що ти людина

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити жобрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Проблематика твору:
Людина і суспільство
Індивідуальність кожної людини
Швидкоплинність життя і часу
Художні засоби
Повтори:
Усмішка твоя-єдина
Мука твоя - єдина
Очі твої - одні
Риторичні запитання:
Чи ти знаєш що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Реторичний оклик:
Гляди ж не проспи!
Епітет :люди добрі, ласкаві,злі. Усмішка, мука єдина!

Моя відповідь на це запитання-ні,зовсім нелегко.

Читаючи твор,ми знайомимося з Федьком,його друзями та з панським сином Толею.Федька всі звикли вважати розбишакою,відчайдухою.Він був дуже сміливий хлопець.Але люди не сприймали його серйозно.

Батьки постійно лаяли,лупцювали.

Проте Толя-така собі квіточка, дунути на нього боязно,раптом зникне?Толіни батьки завжди звинувачували халамидника в усьому.

Та ось трапилася пригода на крижині.Федько.як завжди,показував свою спритність та відвагу.А квіточка-Толя заздрив йому(він постійно сидів вдома.батьки не пускали його гратися із "звичайними" хлопцями).

Толя ледве не помер на той крижині.А Федько халамидник врятував його!Ціною свого життя!

Коли ховали Федька,цей мерзотний Толя кружився на одній ніжці та грав з чижиком.

Чесний Федько не зізнався батькам Толі,що той сам скакнув на ту кляту крижину.Не сказав також і що рятував його.

Висновок.Не легко розпізнати людину.Я вважаю Федько-справжній герой.І врятував мерзотну,невдячну,брехливу панську дитину ціною свого життя!

Нажаль,навіть батьки Федька не вгледили яка в них порядна дитина.А батько,як завжди,лупцював вже помираючу свою дитину...™•

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орфографию немного исправь, а то у меня нет буквы И с точкой :) Василь Семенович Стефаник - один из небагатьох украинських авторив, що наважився описувати справжне буденне життя украинського народу на Галиччини. Читаючи його твори, неможливо лишитись байдужим, неможливо недочитати до кинця, кинути ледве почавши читання. На мою думку, Василь Степанович так майстерно миг передати людськи почуття та навколишний свит героив саме тому, що вин вийшов з простои украинськои симьи. Дуже багатий литературний спадок залишив нам Василь Стефаник, але його новела Каминный Хрест являеться моею улюбленою. Вона розказуе про селян, яких нужда спонукала до небезпечного переймзду за океан. Процес прощання з односельчанами, переживання в душах героив та надзвичайна видвертисть - це те, що вразило мене найбильше та я можу з впевненистю сказати, що лиш почавши читати будь який твир, зможу безпомилково зрозумиты, чи це Творчить Василя Семеновича Стефаника.