Написати твiр до повiстi дорогою цiною: романтичність мужність i сила волi остапа i соломії

Я вважаю, що головні герої повісті "Дорогою ціною" є зразковою парою, яка готова йти на величезні жертви, щоб отримати своє.
По-перше, довгий й тернистий шлях довелось пройти Соломії з Остапом в пошуках свободи. Вони вірили, прагнули боротися й впевнено йшли до своєї мети. Вони не зважали на перешкоди, і саме цим заслуговують на неабияку повагу.
По-друге, як би там не було, вони все одно залишались вірними одне одному, якось наївно, по-дитячому вірили в хороше майбутнє й нізащо не дозволяли собі сумніватися одне в одному. Навіть коли Остап помирав, навіть коли страшний голодний вовк як символ неминучої смерті опусив над ним свій погляд, хлопець ні на мить не сумнівався: Соломія прийде.
Отже, хоч повість і закінчилась трагічно, але Остап з Соломією залишили приємний осад на душі, змушуючи вірити у світлі почуття й силу людської віри.

Відповідь:

“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що  цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Пояснення:

Відповідь:

“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що  цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він нашу країну у світі. “Неймовірні пригоди Івана Сили”, попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Пояснення: