Полный анализ стиха в.симоненко "кривда"

В. СИМОНЕНКО «ПЕРЕХОЖИЙ» АНАЛІЗ Аналіз вірша В. Симоненка «Перехожий»: тема, ідея, основна думка, проблематика, художні засоби, ліричний герой. В. Симоненко «Перехожий» аналіз Тема «Перехожий»: зображення різного ставлення людей до перехожого (індивідуальність), який, ідучи, раптово спіткнувся. Ідея «Перехожий»:  уславлення співчуття, розуміння горя іншого; засудження жорстокості, ненависті, заздрості, зла. Основна думка «Перехожий»: в суспільстві завжди є люди, які співчувають чужому горю або, навпаки, насолоджуються, злорадствують тоді, коли хтось раптово спіткнувся, з кимося трапилось лихо.

Проблематика вірша «Перехожий» · сенс людського буття; · патріотизм; · власна гідність і самодостатність. Художні засоби «Перехожий» Риторичні оклики: «Як він ішов!» «З шаленою радістю на виду!» «З гімном вулканним без музики й слів!» «Натхненно творив ходу!» Риторичні запитання: «Що там?» Метафори: «струменіла дорога», «далеч… текла», «співали ноги», «тиша музику берегла»; «планети грядуть на орбиті». Епітети: «жадібні очі», «шалена радість, щастя», «сміхом гарячим», «полускана земля», «співчувати убого», «чужа біда». Повтори: «Як він ішов!», «З шаленою…», «І ніхто…» Історія написання В. Симоненко «Перехожий»  Поезія присвячена Л. Костенко. Вперше вірш був надрукований із присвятою в газеті «Літературна Україна» від 26 лютого 1963 року. Особливості назви твору. Алегоричність образу перехожого. В образі «перехожего» уособлено ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто ж коли «спіткнеться» на очах натовпу. Симоненків ліричний герой — земний, він ходить між людьми, і, незважаючи на те що його «натхненної ходи» ніхто не бачить (помічають лише тоді, коли «спіткнувся чоловік»), він і далі творить її в ім’я майбутнього, в ім’я руху і поступу.

Риси характеру ліричного героя Перехожий: творчий працьовитий щасливий веселий оптимістичний цілеспрямований

Объяснение:

Наталочка-це головна героїня повісті Зірки Мензатюк ,,Таємниці козацької шаблі".

Наталочка це невеличка дівчинка, яка мала всього 10 років. Вона була доброю, кмітливою, допитливою та довіряла людям. Героїня проживала разом зі своєю сім'єю. Вона добре спілкувалася з людьми та хотіла якомога більше дізнатися. Як тільки привид попросив знайти цінну реліквію Наталочка зразу погодилася йому до . Але через свою довірливість дівчинка ледь не загинула. Я ставлюся до цієї героїні позитивно і вважаю, що потрібно бути такою кмітливою і доброю як Наталочка.

Я гадаю, що його життя у такій ситуації перетворилось би на якесь марево.Почуття любові до Уляни врешті переміг би страх за плазунське життя у армії. Корній ніколи не забув би про небезпеку і жив би с тяжким серцем, вбиваючи людей.  Справжнє  життя – таке, яке воно є насправді, теж швидко було  б забуто, а його прояви були б затьмарені наслідками війни. Весь час Корній згадув б  про те, що мучить його совість, а саме: розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Цей спогад руйнував би головного героя душу, поки не зламав би раз і назавжди. А що сталося би з ним далі — невідомо.