Русалонька із 7- в характеристика героїв

Софійка
Допитлива,наполеглива.
Навчається,допомагає,цікавиться.
Знімає прокляття із роду Кулаківських.
Чарівниця.
Сашко
Добрий,працьовитий.
Цікавиться,працює,допомагає.
Розуміє сенс життя.
Трудівник.
Вадим
Запальний,легковажний.
Нудьгує,обманює,краде.
Походить із роду Кулаківських.
Егоїст

"Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір" — це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам — Ганні Іванівні та Панасу Дем'яновичу.

Книги письменник написав, коли йому було вже п'ятдесят чотири роки. З любов'ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи — це наближає читача до автора.

Михайлик, головний герой творів, — звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім'ї, не мав змоги ходити до школи — не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною. Батько носив його до школи на руках.

І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся...

"Щедрий вечір" — це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.

Він дуже любив книги. Разом з дядьком Себастіяном їздив до сусіднього села в бібліотеку. Там учитель Дмитро Онисимович вибрав йому дві найтовщі книги. Одна з них — п'єси Шекспіра.

Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з'явилась у нього мрія — написати таку п'єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п'єси ставили . в театрі...

Першу п'єсу написав у четвертому класі... А потім — ще багато-багато книжок.

Мрія здійснилась — його п'єси ставлять у театрі.

Объяснение:

Котляревський творчо використовує різноманітні мовно-стилістичні засоби народної творчості і цим досягає своєрідного стилю своєї неповторної поеми. Значного комічного ефекту поет досягає під час створення  гострих ситуацій та колізій. Він дає й неповторні зразки мовного комізму, наприклад

Вона без всякого обману…

Робила грішним добру шану,

Ремнями драла, мов биків;

Кусала, гризла, бичовала,

Кришила, шкварила, щипала.

Топтала, дряпала, пекла,

Порола, корчила, пиляла,

Вертіла, рвала, шпиговала…

Досягає Котляревський комічного ефекту і введенням до тексту поеми макаронізмів – найчастіше це механічна суміш латинізмів та псевдолатинізмів з українізмами:

Еней, к добру з натури склонний,

Сказав послам латинським так;

«Латинус рекс єсть невгомонний,

А Турнуспессімус дурак.

І кваре воювать вам мекум?

Латинуса буть путо цекум,

А вас, сеньйорес, без ума…