Іть будь-ласка , твір на тему який моральний уроки я виніс із твору "шпага славка беркута" 20

Без дружби життя було б сірим  і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. Дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. Ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. І через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. Близький друг - це майже рідна людина. Найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. Можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. З роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. Кажуть: " В мене є багато вимог, якою має бути людина. Чемною, розумною, цікавою і т. п.". Але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

Я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

Тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони дають нам можливість, робити найголовніше, віддавати.

Добро і краса - основа життя людини на землі на мій погляд, кожна справжня людина прагне досконалості, тобто добра і краси. а як же інакше? якщо людина не прагне чогось високого, то, на мій погляд, це вже не людина, а просто тварина, що вміє розмовляти і носить одяг. що, крім краси і добра, може бути основою життя?   багатство? зрозуміло, що без грошей не проживеш, але чи є вони ціллю людського життя? як на мене, ні. гроші - це лише засіб, щоб досягати цілей та уникати частки проблем. не більше, не менше.  для людей природно замислюватися над тим, що залишиться після них. чи залишать вони світ кращим, досконалішим, ніж він був до них?   чи привнесуть вони у світ щось корисне для людей - або просто гарне? якщо так, то життя було не марним. а ні, то навіщо тоді прожила людина своє життя?

Відповідь:

Всє своє життя Тарас Григорович Шевченко тужив за рідною Україною. Вся його поезія пронизана цією тугою і сумом. Як  і його вірш  «Думка» («Тече вода в синє море»). Його думки линуть до рідної землі, без якої йому світ немилий, що передають слова з вірша «Шука козак свою долю, а долі немає», «на чужині не ті люде – тяжко з ними жити !». Синє море у поезії як символ великої перепони, яку не пере не перескочити, і на другому боці якої залишилися  батько, ненька старенька, молода дівчина. Саме такі думки і враження у мене виникають при читанні поезії «Думка» («Тече вода в синє море»)      

Пояснення: