Идеї і твори на тему "чому треба берегти природу"

Як всі знають природа це живе навколишнє середовище! Без природи не було б і нас, тож ми також її частина. Кожен з нас має берегти природу, бо якщо ми будемо забруднювати її тільки подумайте як ми будемо жити? Чим будемо харчуватись? На фоні чого будемо робити гарні фото?
Все що навколо нас, все робиться за до природи! Природа наша матінка, любіть і бережіть її бо люди її частина, ми майже як її діти!

КатеринаЗначення імені Катерина: походить від грецького слова «катаріос», що означає «чистий», «невинний».Походження ім'я Катерина: Катерина, у поданні більшості людей, викликає асоціації з «царським» ім'ям, з величавістю і владністю.Катерина вже в дитинстві виділяється деякою своєрідністю. Вона любить робити запаси, проявляючи при цьому жадібність. Постарається потягти зі стола побільше цукерок і приховати їх у затишному місці, прибере до рук безпритульне яблуко. Самолюбна, насилу переносить чиєсь перевагу. Прагне бути кращою в класі й спілкуватися намагається тільки з «вибраними».
Добре справляється з роботою в будь-якому виді діяльності, особливої переваги якої-небудь професії не віддає.
Схильна вірити астральним прогнозам. Володіє нерішучим характером. Випробовує внутрішній неспокій і тривогу по самих незначних приводів. Вона може здійснювати непередбачувані вчинки, і їй потрібний чоловік, який дав би їй почуття впевненості в собі. Господарськими справами займається по необхідності. Не завжди вдається правильно виховувати дітей.
Біля Катерини постійно перебуває багато шанувальників, але заміж вона довго не виходить. Шукає людину, близьку їй по психологічному складі.
Здоров'я хитке і сильно залежить від стану психіки. Легко піддається стресу. Нервова система нестабільна. Швидко стомлюється, їй необхідний тривалий сон і відпочинок.
Фоносемантика: Слово Катерина справляє враження чогось хорошого.Талісман: ЛотосКолір: СинійКамінь: ХризолітЗнаки зодіаку які підходять : Стрільцеві, Козерогові, Овна і СкорпіонуІменини: 7 грудня

Чи можемо ми сказати: у нас є історія, отже, ми існуємо, здійснюємося буттям на цій землі впро довж століть? Якщо так, то й історія повинна постати перед нами не просто зібранням фактів минувшини, а сповнитися національним буттям, стати реальністю, а не німим свідком подій, що відійшли у минуле. Вона повинна стати світом, в якому любимо, надіємось, сподіваємось, а не вишукуємо виправдання своєму існуванню. Але як «світ» історія не є усталеною конструкцією чи моделлю минулого, а сповнена буттєвості і як така наділена усіма харак теристиками буття. Перш за все, це вимір можливого, тобто здатності змінюватись. Точніше, вона потенційно сповнена мож ливістю і як така може «проростати» не лише в сучасному, але й майбутньому. Найбільш рельєфно це постає у вигляді сталих структур ставлення до світу, що складають підвалини нашого національного менталітету. Саме у них прихована сталість «національної фізіономії» з усіма її позитивами й негативами. Формою такої усталеності, перш за все, постає традиція, яка за своєю суттю є не чим іншим, як минулим, включеним безпосе редньо в життєві процеси сьогодення. В своїй діяльності традиція — це особливий культурний механізм передачі досвіду. Як така, вона зорієнтована на минуле як реальне у своїй смис ловій наповненості, тому, безперечно, позитивна. Саме тради ція формує цілісність та безперервну послідовність людського буття. Вона передається від покоління до покоління як зразки практичних, символічних дій, гідних наслідування.