Метафори, епітети, порівняння в байці леоніда глібова "щука"

Епітети: нікчемна Шкапа, два стареньких Цапа

Герасим Калитка - головний герой трагікомедії «Сто тисяч». Він сільський багатій, найбільше бажання якого — гроші та земля. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску.
Калитка скупий і лицемірний чоловік, який здатен до ризику, що підтверджується його аферою з фальшивими грішми. Метою його життя, як вже зрозуміло, є землевласництво. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!», — казав Герасим. Прибігав до різних махінацій та шахрайства через жадібність. Наприклад, відмовлявся віддати обіцяний посяг під час одруження дочки.
Усе своє оточення будував на вигоді. Наймитів прирівнював до скота, казав: «…робітники та собаки надворі повинні буть», скупився їм, навіть, на шматок хліба. Своєму синові Роману шукав заможню жінку, кажучі: «мені треба невістку з приданим, з грішми» та зовсім зневажаючи почуття. Своє лицемірство Герасим яскраво проявляв у відносинах з дружиною. На людях поважав її, а наодинці лаявся. Через скупість відмовляв дати коней, підкріпляючи словами: «До церкви можна і пішки піти, тут недалеко — три верстви».
Отже, образ Герасима Калитки в українській літературі відіграє роль висміювання нездорової одержимості до грошей, зневажання оточуючих заради вигоди і шахрайства.

На мою думку,події у творі «Сто тисяч» будуть актуальними завжди.Прочитавши його я була вражена,наскільки у людей жалоба до грошей. Головний герой був готовий померти через те, що його обдурили на папірці.Збагачення перетворило Калитку на робота,якому потрібні були лише грошій земля.
Головне у житті має бути- здоров‘я, любов, благополуччя. Гроші- це лише засіб для існування.Ні в якому разі збагачення не можна робити головною метою життя.Якщо вам посміхнулася удача й довелося стати багатим,то не потрібно опускатися до рівня Герасима Калитки.