Напишіть невеликий твір-роздум на тему «які проблеми дорослішання в. чемерис порушив у повісті „вітька + “? »

Повість Валентина Чемериса кумедна, в ній розповідається про веселе життя та пригоди підлітків.У творі порушено проблеми відданості , відповідальності , зради та дружби. На ряду з порушеннями присутнє уславлення першого кохання.
Мабуть, найскладнішим й найважливішим випробовуванням у нашому житті є - почуття кохання. Заради цього дивного слова"кохання" здійснюються героїчні й безглузді вчинки. Кохання може стояти на ряду з іншими важливими словами , таких як: влада, слава, гроші й дружба!
Повість має на основі реальні ситуації щ життя. Тут розповідається про перше кохання! Вітька закохався в подругу дитинства. Він будь-якими діями хотів її завоювати.В цій справі йому допомагав його вірний друг Федько. Іноді заради цього він потрапляв в безглузді й небезпечні ситуації.
Повість Валентина Черемиса "Вітька + Галя..." вчить нас завжди йти й ніколи не зупинятися на шляху до своїх мрій чи задумів. Вміти любити й дружити , адже це одні с найважливіших моральних принципів , для того щоб бути "Людиною"
Ну мабуть нормально вийшло?
Напишеш мені оцінку, добре?

Виписати вси художни засоби з цого соннета

Пришла весна! Гай вздохнул,

І перший квит, квит весняний процвив,

И один за другим я пошел в могилу

Царская степь, Орёл Могутный, сив.

И писк дыхания жизни,

И писк живой устал молодым, -

Три часа приемов, выпивки и курения,

Как бог ясно, чернила включены.

Йога в уголке сердца,

И кожаный квит квит другую посилую,

И кожица подошла к листу.

Ой, не уходи! Все любят и хотят!

Ой, не уходи! Весна пришла и ушла,

И мудрец цепляется за поцелуй.

Объяснение:

Перевод)

Мені дуже подобається твір Бориса Харчука "Горохове чудо". Цей твір дуже цікавий і веселий, а таким його роблять кумедні історії з дитинства письменника. Це так приємно читати чиїсь спогади та описи дитячих років. Особливо мені подобається історія про грифельну дошку та малого хлопчика Бориса якому не терпиться щось на ній написати, і  починає кричати який він великий. Просячи батьків намалювати йому щастя він бачить на дошці щастя для мами - корову, та щастя для батька - коня. Коли одного разу вік склавши всі стільці до купи бкчить що малюнків нема, починає плакати, на що мати відповідає : " Корова пішла пастися, а кінь на роботі".
   За до цієї дошки Борис Харчук навчаэться письма та лічби. Через багато років він згадує цікаві моменти свого дитинства з участю грифельної дошки.