Який епізод з івана сили тобі найбільше сподобався? чому?

 На мою думку, твір Олександра Гавриша є надзвичайно цікавим та захоплюючим. Також з нього я дізналась про визначну особистість свого часу. Знаний на весь світ силач Іван Сила був нашим земляком. Головний персонаж показав, що мрії можуть збуватися. І в цьому неабияк допомагає цілеспрямованість. Твір вчить не опускати руки у важких випробуваннях. Мужність та сила волі Івана Сили не можуть не захоплювати читача. А головне, що незважаючи на славу, він залишався порядною особистістю. 

   Я раджу одноліткам прочитати цей захоплюючий твір.

 

ответ:

найчастіше використовуються епітети. щоб довести це,візьмемо для прикладу пісню "ой морозе,морозенку":

визначимо  художні засоби  у тексті твору:

ой морозе, морозенку,

ти славний козаче,

за тобою, морозенку,

вся  вкраїна  плаче. –  метонімія

не так тая україна,

як та стара мати,

заплакала морозиха,

та стоячи біля хати. –  протиставлення

ой з-за гори та з-за кручі

буйне  військо виступає. –  епітет

попереду морозенко

сивим  конем виграває. –  епітет

то не грім в степу грохоче.

то не хмара світ закрила, —

то татар велика сила                                                  протиставне порівн.

козаченьків  обступила.   –  пестливо-зменшувальне слово

бились наші козаченьки

до ночі  глухої, —                          епітет

полягло наших чимало,

а татар утроє.

не вернувся морозенко,

голова завзята.  –  синекдоха,  епітет

замучили молодого

татари  прокляті. –  епітет

вони його не стріляли

і на часті не ,

тільки з нього, молодого,

живцем серце виривали.

поставили морозенка

на савур-могилу.

«дивись тепер, морозенку,

та на свою україну! »

вся ти єси, україно,

славою покрита,

тяжким горем, та сльозами,

та кров’ю полита!     –  риторичне звертання,  метафора

і поки над  білим  світом –  постійний епітет

світить сонце буде, —

твої думи, твої пісні

не забудуть люди.    –  гіпербола

як можна побачити,епітетів тут обмаль.

Пейзаж досить оригінальні у винниченка картини природи. здебільшого описи природи в оповіданні відповідно до душевного стану героїв. пейзаж — не просто тло, а теж діючий персонаж, який перебуває в цілковитій залежності від настроїв людини. письменника не цікавить естетична роль пейзажу, для нього важливими є лише емоції, які викликає цей опис. — зачитати і проаналізувати картину весняної повені з оповідання.

порівняння «наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як соловей-розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі федьків», «лід, як цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».

метафора «сонце хитро виглядає з-за парового млина», «паперовий змій кокетує й хитає головою», «соромливо посміхається своїми невеликими синіми очима толя», «дощ січе»; «грім тріщить», «парує земля», «лід тріщав, лускався», «крига йде».

мова твору притаманні: лаконізм, стислість, скупість, динамічність і «нещадність», «образно-уривчасте» речення і драматичні діалоги з повторами, вигуками, уривками фраз. використання діалектизмів, русизмів, жаргонізмів сприяло повнішому і правдивому змалюванню епохи.