Твір добро і зло в сучасному світі за повістю юрія винничука місце для дракона

Надіюсь підійде сама писала не суди строго

1. 21 березня 1955 рік

2. народилася в Києві

3.Його батько, Прохор Данилович Воронин, друкувався ще до революції, дружив зі Степаном Васильченком, Гнатом Хоткевичем. Батьки Лесі дуже любили книжки, тож вони для дівчинки змалку були цілим світом - виховували її, вчили життю.

4.У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці

5.Леся Воронина має іще одне серйозне захоплення – подорожі. Раніше мандрувала автостопом Україною, на байдарках Польщею, тепер літає до Бразилії та інших далеких країн по враження й нових героїв для своїх історій.

6.Твори:

Суперагент 000 (1996) — дитячий детектив

Суперагент 000. Нові пригоди (2000) — дитячий детектив

Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив

Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру

Таємниця пурпурової планети

Таємне товариство боягузів

Прибулець з країни Нямликів

Нямлик і балакуча квіточка

Хлюсь та інші

Суперагент 000. У пащі крокодила Сни Ганса Християна

"Пригоди голубого папуги",

"Таємниця Чорного озера".

Казок про русалоньку багато. Одна із найбільш обговорюваних сьогодні – повість-казка «Русалонька з 7-В» Марини Павленко. Письменниця пише казки, які можуть бути однаково цікавими як дітям, так і дорослим. Те саме стосується і «Русалоньки». Читаючи цей твір, сучасним людям варто звернути увагу на двох персонажів – Вадима і Сашка. Вадим є представником роду Кулаківських. Його авторка показала матеріально забезпеченим, самовдоволеним і навіть розбещеним хлопчиськом. На його прикладі письменниця хотіла показати, що маючи матеріальні багатства, людина не обов’язково буде щасливою. Другий персонаж, Сашко, зовсім інший. Він росте у простій сім’ї й допомагає матері у багатьох справах. На прикладі цього персонажа авторка показала, що нічим непримітна на перший погляд дитина має всі шанси реалізувати себе в дорослому житті. Хлопець ріс наполегливим і з відчуттям певного обов’язку перед рідними. Саме це і до йому стати самодостатньою людиною.